Новий генеральний план Києва: зберегти і примножити.

В останні роки столиця України переживає суттєві зміни. Зміни соціального, економічного, екологічного, духовного і культурного характеру неможливо не помічати. Останні тенденції розвитку Києва диктують нові правила життя, створення нового головного документа столиці - генерального плану розвитку.

Нагадаємо, що зараз столиця живе за законами чинного генплану, час вносить свої корективи і вимагає не просто внесення нових змін і доповнень, а розробку нової концепції подальшого життя Києва. За підсумками дводенного симпозіуму «Концептуальні засади генерального плану розвитку Києва» хочемо представити принципи нового генерального плану. Серед учасників обговорення фахівці Соцмарт побачили не тільки українських фахівців, архітекторів, представників влади, а також зарубіжних гостей з Німеччини, які готові поділитися містобудівним досвідом європейських культурних центрів.

Історичний екскурс

Новий генплан буде сьомим за рахунком в столиці, першим був розроблений в 1836 році архітектором Беретті, на той час Київ став повноцінною частиною Російської імперії, населення міста становило понад півмільйона осіб. Саме в той період було побудовано 2млн кв.м. цінного сьогодні житла, яке займає, центральну частину столиці, має історичну та культурну цінність. Через сто років місто було не впізнати в 1936 році, у складі СРСР Київ перетворили на соціалістичне місто, свідчення цього спостерігаємо і сьогодні в потворних і безглуздих архітектурних рішеннях того часу. Далі в 60-х роках минулого століття спостерігаємо активне освоєння Лівого берега, прибережних територій, зазначає портал з нерухомості socMart. Будівництво спальних районів.

Неминучі зміни

За останні роки в Києві накопичився цілий ряд проблем, на які не можна закривати очі і новий генплан, враховуючи всі особливості та пропозиції, покликаний їх вирішити.

Транспортна проблема

За словами керівника робіт з розробки концепції генерального плану Василя Присяжнюка (КО «Центр містобудування та архітектури»), в Києві щільність вулично-дорожньої мережі становить 1, 95 км / кв.км, європейські показники - 13 км / кв.км. За останні кілька років відбулася повна автомобілізація столиці, де 360 автомобілів припадає на 1000 жителів і місто виявився не готовий. Крім того, основна частина працюючого населення столиці - 54% мешкає на Лівому березі, а основні ділові райони розташовані на Правому - Печерський, Солом'янський, Шевченківський. Це ще одне джерело виникнення транспортної проблеми, який був виявлений в ході аналізу існуючого генплану, говорить Василь Присяжнюк.

Чисельність населення

Основний показник розвитку міста - зростання населення. З 2002 по 2009 рік приріст населення м. Києва склав 157 тисяч. Новий генплан вперше буде враховувати цифру під 4 млн. жителів під час розробки нової концепції. У концепції на перспективу розглядаються два варіанти структури населення на майбутнє: за високим -3,8 млн, по середньому 3,6 млн.

Житлова

Продовжуючи почату тенденцію 60-х років, основна житлова забудова здійснювалася на Лівому березі, де розташовано 45% житла Києва і проживає 36% населення столиці. За останні роки були досягнуті успіхи в житловому будівництві, з 2001 по 2009 рік житловий фонд Києва виріс на 9 млн. кв.м до 58 млн кв.м. , Це приблизно 1 млн. квартир. Таким чином, змогли збільшити показник житлової забезпеченості, який виріс з 18,6 кв.м. / 1 людину до 20,6 кв.м. / 1 людини. Для порівняння такий середньоєвропейський показник складає 35 кв.м. / 1 людину, а в Копенгагені - 44 кв.м. / 1 людини. Розуміємо, що є над чим працювати і в новому генплані цю проблему збираються вирішувати за рахунок промислових територій столиці, які складають 8% всіх київських площ і, на думку фахівців, неефективно використовуються, а також прихований земельний ресурс Києва - старий житловий фонд, всім відомі хрущовки.

Екологічна

Одна з основних завдань, яке ставлять перед собою розробники нового проекту - збереження водної артерії Києва, призупинити ті неприродні процеси земельного деребан, які сьогодні відбуваються з прибережними територіями Дніпра і направити їх в нормальне містобудівне русло. Що стосується екологічної ситуації в цілому по місту, то вона в межах норми, оскільки великі хімічні підприємства винесені за межі міста, передає портал з нерухомості socMart. Сьогодні більше шкоди завдають транспортні викиди.

Ландшафтно-Рекреаційна територія Києва складає 52%, вона сьогодні переважає, але це поки що, для того, щоб зберегти статус зеленого міста доведеться ще попрацювати, і це один із пріоритетних пунктів нового генплану.

Культурно-історична

Не дивлячись на те, що ця проблема остання в списку вона не втрачає свій значимості і важливості для української столиці, особливо сьогодні. Про збереження історичного вигляду Києва багато говорять, але, як правило, мало роблять, це не лише завдання архітекторів, містобудівників, влади, а ще політиків, громадськості, винести проблему на загальне обговорення додати розголосу, таким чином, зберігши для нащадків те, що в свою чергу нам колись передали.

У рамках розробки нового генерального плану керівники проекту хочуть запропонувати столиці новий шлях розвитку, показати не тільки київської, а всієї української громадськості концептуально нові рішення існуючих проблем. Важливим питанням, вважають фахівці компанії "Соцмарт", залишається не тільки створення нового генплану, а надалі його дотримання, оскільки, як показує практика, на папері і на словах у нас дуже багато всього хорошого, тільки дій замало.