«Хрущовкам» наказали жити довго

Близько 150-200 старих будинкiв у трьох кварталах Вiнницi пiдпадають пiд “пiлотну” реконструкцiю. Їх зодягнуть у металеву конструкцiю, потiм зведуть новi стiни й наростять додатковi кiлька поверхiв.

Вiнницьким будинкам, чий вiк перевалив за 30-40-рiчну позначку, обiцяють нове життя. Завдяки тому, що мiсто над Бугом потрапило в перелiк мiст, де здiйснюватиметься президентська програма реконструкцiї старого житла, такi будiвлi виростуть вгору та в ширину. На думку офiцiйного Києва, завдяки цьому вдасться вирiшити одразу двi проблеми: оновити стан будинкiв, якi доживають свого вiку, та сприяти вирiшенню проблеми доступного житла. Хоча на пiдготовку до реалiзацiї вiдповiдних робiт керiвництво держави дає мiсцевiй владi рiвно рiк, першi будинки почнуть оновлювати не ранiше нiж у наступному роцi. За попереднiми пiдрахунками, пiд дiю вiдповiдного проекту у Вiнницi потрапляють близько 150-200 будинкiв у трьох житлових масивах. Песимiсти скептично оцiнюють такi iнiцiативи. Мовляв, поки що все вилами по водi писано.

За чий рахунок бенкет?

Справдi, наразi всi розмови навколо майбутньої великої реконструкцiї старого житла так i не вийшли на рiвень конкретних механiзмiв. Тобто невiдомо, за чий кошт здiйснюватимуться такi роботи i чиїми будуть отриманi в результатi надбудови квартири - державними чи приватними, тобто власнiстю iнвестора. Адже Мiнiстерство архiтектури та будiвництва не виключає можливiсть залучення останнiх.

- У першому випадку держава може сама продати це житло за цiнами нижчими вiд ринкових, - каже генеральний директор БМУ-3 Тимофiй Гiренко. - Тодi можна щось говорити про доступне житло. У другому це може зробити забудовник, але тодi немає гарантiї, що цiна цих квадратних метрiв надто вiдрiзнятиметься вiд ринкових.

До того ж незрозумiло, навiть якщо обiцянi доступнi квадратнi метри з’являться, то хто в них заселятиметься?

На вихiд iз речами?

Дiюче нинi законодавство не передбачає примусового виселення. Зате в змiненому має з’явитися норма про виселення заради „суспiльних потреб”.

Однак, чи збиратися жителям стареньких „хрущовок” i „сталiнок” iз речами на вихiд, поки що до кiнця незрозумiло. По-перше, через рiк-два, коли ця програма почне практично втiлюватися, багато чого може змiнитися. А по-друге, за словами заступника вiнницького мiського голови Сергiя Матусяка, iснують технологiї, якi дозволяють проводити реконструкцiю без вiдселення мешканцiв.

Щоправда, не виключено, що мешканцi „щасливих будинкiв” пiсля того, як почують у себе над головою стукiт молотка i гул технiки за вiкном, самi зберуть свої пожитки й вирушать на тимчасове мiсце проживання куди-iнде. За результатами опитування “20 хвилин”, бiльшiсть городян – мешканцiв “хрущовок” проти того, щоб реконструкцiя проводилася без вiдселення людей.

- Для жителiв визначених будинкiв будуть створенi спецiальнi умови, облаштованi безпечнi проходи, - заперечує Сергiй Матусяк. - Будинок фактично зодягнеться у своєрiдну сiтку, у металоконструкцiю, яка оточує його з усiх бокiв. Таким чином у старенькiй будiвлi створюється новий сучасний скелет. Всерединi ж iснуючий будинок буде закрiплений, мешканцi отримають додатковi площi, фактично це будуть новi кiмнати. При бажаннi люди зможуть зробити перепланування квартири на свiй розсуд.

За його словами, у будинках, якi пiдпадуть пiд пiлотний проект, також буде повнiстю замiнено мережi та збудована лiфтова шахта.

Легким рухом п’ятиповерхiвка перетворюється на...

Подiбнi розмови точилися давно, а реалiзацiя сьогоднiшньої програми залежить вiд багатьох факторiв. Тому в цьому роцi спостерiгати початок грандiозного проекту навряд чи доведеться. До того ж, наприклад, вiнницькiй владi доведеться вносити вiдповiднi змiни до затвердженого недавно генерального плану мiста. То ж схоже, що справа все-таки легкою не буде. Адже, крiм визначення будинкiв, якi пiдлягають реконструкцiї в центрi мiста й на Замостi та в мiкрорайонi Вишенька, заступник мера каже про необхiднiсть створення ряду пiдприємств, якi б спецiалiзувалися на виробництвi рiзних будматерiалiв.

У ходi реконструкцiї, пiд яку потрапляють дво-п’ятиповерховi цеглянi будинки 50-60-х рокiв забудови, мають перетворитися на сучаснi семи-дев’ятиповерхiвки.

Якщо порахувати...

Отже, пiд реконструкцiю потрапляє близько 150-200 вiнницьких будинкiв. Якщо припустити, що в кожному з них чотири пiд’їзди, на одному сходовому майданчику – три квартири, i в кожному будинку з’явиться додатково три поверхи, то виходить, що максимум, на що може розраховувати Вiнниця в ходi реконструкцiї “хрущовок”, – це близько дев’яти тисяч квартир. Загальна квартирна черга по мiсту (разом iз пiдприємствами) становить майже 30 тисяч, i не всi люди, якi справдi потребують житла, перебувають у нiй.

Довiдка:

Мiнiстерство регiональної полiтики та будiвництва не лише розпочало реалiзацiю програми реконструкцiї старого житлового фонду, а й, за словами мiнiстра Василя Куйбiди, сьогоднi готується новий законопроект „Про комплексну реконструкцiю кварталiв (мiкрорайонiв) застарiлого житлового фонду”. На думку мiнiстра, iснуючi норми фактично не дiють через недосконалiсть.

- Змiна iснуючого законодавства дасть можливiсть органам мiсцевого самоврядування вiдселяти жителiв iз будинкiв, якi пiдлягають реконструкцiї, - цитує мiнiстра прес-служба вiдомства.

Мiнiстерство також визначило мiста, де будуть здiйснюватися пiлотнi проекти комплексної реконструкцiї житла. До такого перелiку потрапила i Вiнниця, а також Київ, Луцьк, Чернiвцi, Хмельницький, Харкiв, Чернiгiв, Суми, Миколаїв, Полтава, Донецьк i Днiпропетровськ.

Сергiй Матусяк, заступник мiського голови:

- Вiнниця потрапила до пiлотного проекту. Я думаю, що мова йтиме про житловi масиви: в мiкрорайонi Вишенька, вулицi Київської та в центрi. Це близько 150-200 старих будинкiв у трьох кварталах пiдпадають пiд реконструкцiю. Їх „зодягнуть” у металеву конструкцiю, потiм зведуть новi стiни й наростять додатковi кiлька поверхiв. Для жителiв визначених будинкiв будуть створенi спецiальнi умови, облаштованi безпечнi проходи. Будинок фактично зодягнеться у своєрiдну сiтку, в металоконструкцiю, яка оточує його з усiх бокiв. Таким чином старенькiй будiвлi створюється новий сучасний скелет. Усерединi ж iснуючий будинок буде закрiплений, мешканцi отримають додатковi площi, фактично це будуть новi кiмнати. При бажаннi люди зможуть зробити перепланування квартири на свiй розсуд.

У будинках, якi пiдпадуть пiд пiлотний проект, також буде повнiстю замiнено мережi та збудована лiфтова шахта.

Роман Козловський, директор агентства нерухомостi “Альфа”:

- Як на мене, то розмови про реконструкцiю “хрущовок” передчаснi. Вони не обумовленi нiчим конкретно i бiльше нагадують звичайнi обiцянки з метою пiдняття рейтингу полiтикiв. Наскiльки менi вiдомо, у Вiнницi не бiльше нiж 10% будинкiв, якi можна реконструювати в такий спосiб, який пропонується. Тобто мова йде лише про старi цеглянi будинки, i то не всi. Якщо реконструювати будинки таким чином, виникне маса проблем iз внутрiшнiми мережами, якi разом iз будинками також вiджили своє.

Як на мене, доцiльнiше знести цi будинки, а на їх мiсцi побудувати повнiстю новий будинок.

До того ж навряд чи така iнiцiатива вирiшить проблему вiдсутностi доступного житла. Аби в цьому питаннi досягти позитивних зрушень, держава за свiй рахунок має будувати цiлi новi житловi масиви, а не один-два будинки, як це робиться досi. Наприклад, зараз iснує програма сприяння молодiжному будiвництву, але подивiться на цi молодi сiм’ї, якi там живуть. Там таких не бiльше нiж 5%.

Тимофiй Гiренко, генеральний директор “БМУ-3”, експерт “20 хвилин”:

- Звiсно, проблему старого житла потрiбно вирiшувати. Тут є кiлька шляхiв. Перший – це повне знесення старих “хрущовок” та будiвництво на їх мiсцi нових. Але вiн потребує вiдселення мешканцiв. На мою думку, це бiльш доцiльно, адже в результатi ми отримуємо новий будинок. I другий, який можливо реалiзувати без вiдселення мешканцiв, про який нинi говорить президент, – це реконструкцiя “хрущовок” iз добудовою кiлькох нових поверхiв та розширенням площ. Як вiдомо, до цього пiлотного проекту потрапила i наша Вiнниця. У ходi застосування цiєї технологiї будинок справдi зодягається у своєрiдну зовнiшню конструкцiю, що зменшує незручностi для мешканцiв будинку, де проводиться реконструкцiя. Iнше питання, що проблеми можуть виникнути iз замiною внутрiшнiх мереж, таких, як водопровiднi та електричнi. Оскiльки вони застарiлi, потрiбно знову ж таки вирiшувати, за чий рахунок вони мiнятимуться: за кошт держави, жителiв чи iнвесторiв. Незрозумiло поки що, чи це буде 100% державне виконання робiт, чи, можливо, новi – добудованi - поверхи вiдiйдуть iнвестору. У першому випадку держава може сама продати це нове житло, за цiнами нижчими вiд ринкових. Тодi можна щось говорити про доступне житло. У другому це може зробити забудовник, але в такому випадку немає гарантiї, що цiна цих метрiв квадратних надто вiдрiзнятиметься вiд ринкових.

Проте, як на мене, аби ця iнiцiатива була реалiзована, потрiбне ухвалення нових законiв i чiтких правил. Зараз фактично є програма, але немає механiзму її чiткого виконання. Якщо це питання буде нормально врегульоване, буде проведений вiдповiдний тендер, а головне – нормально видiлятиметься фiнансування, то я не виключаю, що i наша будiвельна компанiя взяла б участь у даному проектi.

Скiльки може коштувати реконструкцiя однiєї “хрущовки” – спiрне питання. Я б утримувався вiд того, аби називати конкретнi цифри, адже кожен будинок особливий. Наприклад, якщо в одному потрiбно укрiплювати фундамент, то в iншому це зайве.

Ми запитали вiнничан

Чи погодилися б ви жити в будинку, де йде реконструкцiя? I чи вирiшить програма реконструкцiї “хрущовок” проблему доступного житла?

Григорiй Юхимович, пенсiонер:

- Якщо воно вiдповiдає ГОСТам i витримує фундамент i капiтальнi стiни, то чому б i нi? Це можна робити. Це правильно, i це може трохи вирiшити проблему iз забезпечення людей житлом. Але те, що людей у цей час не будуть вiдселяти, – це вмерти можна.

Мирослава, працiвник торгiвлi:

- Не знаю, важко сказати. Можливо, i ситуацiя з житлом у мiстi покращилася б. Але особисто я б не погодилась, щоб це робили iз будинком, де живу я.

Людмила Василiвна, лiкар:

- Я живу в приватному секторi, тому проблеми “хрущовок” не знаю. Щодо вирiшення завдяки цьому проблем iз доступним житлом – тут сказати важко. Напевно, все залежатиме вiд того, кому i за скiльки це житло даватиметься. Якщо так, як ранiше, – то так, якщо ж воно продаватиметься, то нiчого не змiниться.

Юрiй, юрист:

- Однозначно нi. Я вважаю, що це не буде вирiшенням проблеми. Дiм має свої властивостi, як би його не оновлювати – це не те, все одно рано чи пiзно його доведеться знести i побудувати новий. Та й проблеми з доступним житлом це не вирiшить.

http://www.agent.ua/