На марші будівничі нового світу: девелопери крокують в перших рядах

Однією з головних ознак цього сезону на ринку житлової нерухомості стала масована атака з боку девелоперських компаній. Вони «підписують» кращих у країні консультантів з питань залучення інвестицій та адміністрування і пропонують свої послуги будівельним компаніям. За невеликий відсоток прибутку девелопери обіцяють будівельникам підвищити попит і збільшити дохідність проектів. Протягом останніх років девелопери вже остаточно освоїлись на ринку продажу офісних і торгових центрів, а тепер зацікавилися й житлом.

Ажіотажний попит на нове житло вщухає, і незабаром будівельники, щоб вигідно й швидко продати квартири, будуть змушені ділитися прибутками з девелоперами. Вони (девелопери) вже активно зацікавилися будівництвом житла і в регіонах – найпомітніші ці процеси у Львові, Одесі й Харкові.

Успіхи девелоперів поки що найбільш очевидні на ринку елітного житла. Що й не дивно. Будівельникам необхідні консультації стосовно смаків українських товстосумів. Утім, високий рівень вузькопрофільних фахівців у девелоперських компаніях викликає все більшу зацікавленість у їхніх послугах в будівельників і щодо демократичного житла.

Скористатися послугами девелоперів будівельників спонукають і проблеми з деякими проектами. Столичні будівельні гранди понабудовували майже на околицях досить комфортабельні будинки з 1-кімнатними квартирами площею 55 кв. м, де кімната займає 23 кв. м, а кухня – 22 м – стільки само, як і в 3-кімнатній квартирі. Не дивно, що з реалізацією такого житла в них проблеми.

Між іншим, держава скаже «Ні!» голобудам. Державна архітектурно-будівельна інспекція має намір заборонити введення в експлуатацію житлових будинків без завершених робіт із внутрішнього оснащення приміщень. Про це повідомив на прес-конференції у Вінниці начальник Держбудінспекції Олександр Бондаренко.

"У свій час, ідучи назустріч інвесторам, ми в порядок уведення житлового об’єкта в експлуатацію у вигляді винятку ввели норму, яка дозволяє введення будинку в експлуатацію без завершеного внутрішнього оснащення, яка набула масового характеру. Тому, ми зараз розглядаємо можливість скасування цієї норми", – сказав він.

Бондаренко додав, що тільки в Києві при щорічних обсягах введення в експлуатацію житла в розмірі 1,3-1,4 млн. кв. м, придатними для проживання є 0,2-0,3 млн. кв. м.

"Коли ми здаємо незакінчений об’єкт, з будівельного майданчика іде замовник, проектант і генпідрядник, починається нелегальне будівництво, яке оцінюється мінімум у 300-400 доларів США за 1 кв. м", – додав він.

Бондаренко додав, що зараз Держбудінспекція готує зміни в чинне законодавство, що передбачає заміну прийняття будинку в експлуатацію містобудівною комісією на видачу сертифіката на об’єкт, який вводиться.

Вважають, що краще за девелопера ніхто не вирішить питання залучення інвестицій, оформлення відповідних документів, а також подальшої експлуатації будівлі. Його завдання – здати об’єкт вчасно (саме тієї концептуальної наповненості, яка планувалася спочатку) і реалізувати об’єкт через ріелтора.

Слід зазначити, що послугами девелоперів користуються переважно середні та невеликі будівельні компанії, що роблять ставку на довгостроковий розвиток. Лідери ж будівельного ринку сприйняли поступові зміни в його структурі без особливого ентузіазму. «Київміськбуд», спробувавши співпрацю з девелоперами на об’єктах громадського призначення, зараз лише розглядає можливість співпраці з ними і в житловій сфері. Залучати до співпраці крім девелоперів ще й ріелторів з банкірами «Київміськбуд» поки що не наважується. Термінові потреби в інвестиціях холдинг вирішує самостійно шляхом випуску облігацій.

А ось у компанії «Познякижилбуд» останню тенденцію прокоментували майже з байдужістю. Там вважають, що майже всі елементи роботи девелоперів виконують власні працівники. Залученням інвестицій для компанії займеться власний банк, реєстрація якого триває. Та від співпраці з девелоперами будівельники нікуди не подінуться – коли нинішній бум на ринку нерухомості пройде, у будівельників виникнуть проблеми з реалізацією квартир.

Серед слабких місць українських будівельних компаній експерти називають брак на ринку нерухомості достатньо кваліфікованих фахівців з питань маркетингу.

У нинішніх умовах важливу роль у будівельному бізнесі може відігравати і спроможність девелоперів контролювати розпорядника інвестицій. Адже будівельна компанія завжди зацікавлена в мінімізації кошторису, а це може вилитися у свідоме заниження якості житла. Натомість, багатосторонні угоди «девелопер – страховик – банк – ріелтор – генпідрядчик» складено так, що девелопери і будівельники ніби перебувають по різні боки барикади. Відтак девелопер в інтересах інвестора контролює генпідрядчика, зокрема, терміни закінчення робіт.

Участь девелоперів у будівельних проектах, безумовно, передбачає їхню участь у прибутках. Перехід первинного ринку під контроль «багатосторонніх альянсів» не призведе до подорожчання житла. Так само експерти не прогнозують і зменшення прибутків будівельників унаслідок того, що їм доведеться ділитися з девелоперами. Вони наголошують на тому, що залучення справжніх фахівців дасть змогу підвищити прибутковість проекту. Тож, як вважають фахівці з нерухомості, панування будівельних компаній, так би мовити, «повного циклу» на первинному ринку житла триватиме ще два-три роки – поки між ними не загостриться конкуренція, а темпи зростання ринку житла не сповільняться.

Перейдемо к констатації фактів відносно вже не самої доцільності, а активної наявності девелоперських кампанії на українському будівельному ринку… І переглянемо лише останні новини:

- ЗАТ "Фоззі-Захід" і(Хмельницький) де в девелопмент і планує створити ТОВ "Вест Девелопер". Відповідно до офіційного повідомлення ЗАТ у пресі, таке рішення планують прийняти його акціонери на зборах 21 травня 2008 р. Разом з тим у компанії " Фоззі-Захід" не уточнили, чим займатиметься компанія, посилаючись на те, що вона ще не зареєстрована.

А ось прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко навіть запропонувала потенційним інвесторам доробити проекти законів про концесію і про державно-приватне партнерство для того, щоб Кабмін міг подати їх у Верховну Раду. Про це вона заявила, відкриваючи нараду з інвесторами і будівельними компаніями в рамках підготовки і проведення в Україні фінальної частини Євро-2012.

"Після того, як ми з вами поговоримо про можливості залучення інвестиційних ресурсів, ми створимо спільну з вами робочу групу, яка буде працювати, якщо є на те ваша згода, практично цей тиждень у цілодобовому режимі для того, щоб доробити як мінімум два законопроекти", – відзначила Тимошенко.

"Це закон про концесії і закон про державно-приватне партнерство. Щоб ви побачили умови держави, які є в цих законах, що забезпечують повернення інвестицій вам, якщо ви їх вкладаєте сьогодні, у розвиток аеропортів, автомобільних доріг і інших об’єктів підготовки до Євро-2012", – сказала вона.

За її словами, якщо уряд і інвестори ставлять перед собою завдання рухатися максимально швидко, то можна швиденько удосконалити дані законопроекти, які уряд готовий подати в парламент.

І це вже не будівництво житла для населення, а багатомільйонні контракти на комерційне будівництво Торгівельно-Розважальних Центрів, і спортивних споруд до Евро-2012, і будівництво офісних та складських приміщень, паркінгів… Бо й справді тут без попередніх розрахунків не обійтись.

Вже 4 квітня 2004 р. відбулася спільна робоча група із представників уряду та інвесторів, які зацікавлені взяти участь у здійсненні проектів, пов’язаних із проведенням в Україні Чемпіонату Європи з футболу у 2012 р. Учасники цієї групи обговорювали чорновий список об’єктів, у спорудженні яких, або ж у фінансуванні будівництва яких, вони зацікавлені. Крім того, і сама пані прем’єрка Юлія Тимошенко провела зустріч із інвесторами, на якій заявила, що ця робоча група має розглянути можливість внесення змін до законодавчої бази, аби спростити процес інвестування у проекти, пов’язані із проведенням Євро 2012. Вона також повідомила, що на сайті Міністерства транспорту уряд почне регулярно повідомляти про проекти, до фінансування яких залучатимуться інвестори після проведення відкритих конкурсів. Вона також повідомила, що одними із перших таких об’єктів будуть новий термінал у аеропорті Бориспіль, кільцева дорога навколо Києва, а також будівництво транзитних шляхів, оновлення залізниці та портів.

До речі, сьогодні стати інвестором може кожний киянин, бо стати інвестором мріє людей чимало. Але далеко не в усіх є для цього необхідні вільні кошти. Втім, одних грошей отут мало. Для того, щоб успішно працювати й заробляти на фондових ринках потрібні й спеціальні знання, і дороге програмне забезпечення й технічні засоби. Для того, щоб дати вихід на біржі дрібним інвесторам і існують дилінгові центри. Наприкінці 2007 р. у Києві відбулося відкриття «Київського Біржового Клубу». На сьогоднішній день клуб є одним з найбільших у СНД. Відкриття клубу відбулося за підтримкою компанії «King’s Capital». Клуб розташувався в самому центрі столиці, на вулиці Володимирська, 49А, між Хрещатиком та Золотими Воротами.

Якщо перевести це на просту мову, то дилінговий центр – свого роду посередник між інвестором і світовим валютним ринком. Назва походить від англійського слова ’’deal" – угода. Саме тут, у ділінговому центрі, відбуваються самі дійсні комерційні справи. Щоб стати клієнтом такого центра потрібно відкрити реальний торговельний рахунок. Всі зобов’язання по забезпеченню вас необхідними інструментами й умовами ділінговий центр візьме на себе. Всі угоди відбуваються за допомогою торговельних терміналів, оснащених високошвидкісним багатоканальним доступом в Інтернет і системою захисту особистих даних. Робочі місця трейдерів у ділінг-центрі оснащені професійними системами з декількома моніторами, одержання котирувань і новин у режимі реального часу, програмами технічного аналізу, іншими програмним забезпеченням.

Але наведений приклад – тільки маленька родзинка в справі інвестування на ринку української нерухомості.

На містобудівній раді Києва розглядається все більша кількість проектів бізнес центрів. Житлова нерухомість поступається позиціями. Тепер рідке засідання міськради столиці обходиться без пропозицій по зведенню нового офісного центра. У своєму портфелі проекти бізнес центрів мають такі компанії, як 21 століття, НЕСТ, Реди Кепитал, CPI, Фим груп, Метрика, НФК Реле й багато хто інші.

На початку року відбулося остаточне введення в експлуатацію таких об’єктів, як Леонардо (2 черга), БЦ на Дінця, 6, Карат. Також в 2008 р. повинні розчинити свої двері для орендарів БЦ Чоколовський, БЦ Миком, БЦ Ільїнський (2я черга), ЖОК Південні воротя, БЦ на Фізкультури 30а, БЦ Щекавицький, БЦ у ЖК Перлина кадетського Гаю, Подільський пасаж, БЦ Топаз, БЦ на вул. Михайлівської, 12, БЦ Виноградар, тощо. Варто відзначити, що серед заявлених об’єктів клас С практично не зустрічається (бізнес центри класів А и В мають більше значну рентабельність). Структура по кількості заявлених бізнес центрів по класах (у базі 103 об’єкта) виглядає таким чином:

Класу С відповідає лише один із заявлених об’єктів – офісний центр на вул. Закревського, 42а (із проектного портфеля компанії «Укогруп») Будівництво 22-поверхового офісного комплексу з вбудованими торговельними приміщеннями, підземною й наземною автостоянками, планують почати в найближчим часом. Це перший проект мультифункціонального комплексу класу «З+» на масиві Троєщина. Загальна площа - 120 803 кв.м

БЦ Пори року. Входить у багатофункціональний комплекс Пори року (де також передбачена житлова й торговельна складова) на вул. Механізаторів. Бізнес центр класу В являє собою окремий 8 поверховий будинок. Загальна площа бізнес центра – більше 8000 кв.м. Перекриття: несучі конструкції – монолітний залізобетонний безригельний каркас із монолітним перекриттям товщиною 200 мм, що обгороджують конструкції зовнішніх стін – багатошарові. Паркінг на 55 автомобілів. Будівництво бізнес центру планували закінчити ще в 2007р., але й понині ведуться будівельні роботи. Девелопер проекту – компанія «Нерухомість Столиці»).

БЦ Миком (Mikom Palace). Бізнес центр планували остаточно ввести в експлуатацію торік, але зараз (весна 2008р.) іде стадія опоряджувальних робіт, будинок планують остаточно добудувати під кінець року. Позиціюється як об’єкт А класу. Розташований на вул. Дегтярівській. Передбачається функціонування shuttle-bus для співробітників. В офісному центрі 10 поверхів, загальна площа – 11000кв.м, з них орендна 10000кв.м. И інфраструктури представлені кафе, відділення банку. Паркінг – в окремому 5 рівневому будинку, на 190 машиномісць (надаються місця на паркуванні з розрахунку 1 м/м на 65 кв.м. орендованої площі). Площі пропонуються під оренду, від 300 кв.м.

БЦ Щекавицький. Будівництво бізнес центра класу А ведеться на вул. Фрунзе. Будинок планується витримати в історичному стилі, з поверховістю 5-8 поверхів. Загальна площа бізнес центра – більше 12000кв.м (з них площа офісів 10300кв. м.) Інфраструктура бізнес центра буде містити в собі технічно оснащені конференц-зали; студію для проведення відеоконференцій; спеціально обладнані кімнати для проведення переговорів; кафетерій. Паркінг – підземний, один рівень. Мінімальний блок під продаж – 60 кв.м. Планується до уведення в експлуатацію під кінець року (втім, поки це виглядає сумнівним – у зв’язку з початковими стадіями будівництва). Забудовник – «ІБК Столиця».

БЦ Чоколовський. Максимальна висотність офісного будинку, що зводиться на вул. Ушинського, 21 поверх. Позиціює себе як офісний центр класу В. Паркінг розташований на першому поверсі. Загальна площа об’єкта 31 360 кв.м. (офісних приміщень 20 460 кв.м.) На даний момент ще не ясна ситуація із внутрішньою інфраструктурою комплексу, відповідь на це питання не можуть дати навіть представники відділу продажів. Площі тільки під продаж (мінімальна кількість квадратних метрів – 26). Замовник проекту: ТОВ «Укрінвестбуд». Планують увести бізнес центр в експлуатацію в 4 кварталі 2008р.

Та можливо, відкриття цих проектів буде перенесене на 2009р. (як трапилося, приміром, із МК Эспланада на Спортивній пл., запровадження в дію якого перенесли на 2009р.) Але, у жодному разі у найближчі два роки варто очікувати виходу на ринок великої кількості бізнес центрів з якісними офісними площами.

Нажаль через обмеженість ресурсної бази банків (усього в Україні працює понад 150 комерційних банків) уже зараз спостерігається певна жорсткість вимог до довгострокового кредитування комерційної нерухомості, зокрема, збільшення розмірів передоплати, більш ретельний підхід до оцінки платоспроможності позичальника.

Як повідомляє у своєму прес-релізі консалтингова компанія "Простобанк Консалтинг", «активного розвитку цього сегмента на умовах минулого року вже не буде».

«Безсумнівно, будуть з’являтися нові гравці, але вже з іншими, менш привабливими умовами, у тому числі й по процентних ставках", – говориться в прес-релізі з посиланням на начальника департаменту роздрібного бізнесу й дистрибуції ВіЕйБі Банку (VAB Банк, Київ) Антона Разом з тим він відзначив збільшення кількості спекулянтів на ринку комерційної іпотеки через те, що доходи від покупки-продажу квартир цього року знизилися в порівнянні з попередніми роками, і це спричинило перехід спекулянтів із сегмента жилої в комерційну нерухомість.

"Експерти прогнозують збільшення процентних ставок через ріст спекуляцій на цьому ринку (ринку кредитування комерційної нерухомості)", – відзначено в повідомленні "Простобанк Консалтинг".

За даними компанії, середня ефективна процентна ставка по іпотечних кредитах для бізнесу строком на 10 років на початок квітня становить: 17,2% – у гривні, 12,8% – у доларах США, 12,5% – у євро, тоді як три місяці назад ставка становила 16,7% – у гривні, 13,1% – у доларах США, 12,3% – у євро.

Довідка: Компанія "Простобанк Консалтинг" займається регулярними маркетинговими дослідженнями роздрібних продуктів комерційних банків.

Між іншім, сьогодні вже йдеться і про справжні будівельні гіперпроекти. Delin Development ізраїльського підприємця Ігоря Ліншиця побудує індустріально-логістичний парк під Харковом. Для цього компанія придбала земельну ділянку площею 55 га в 6 км від міста. Розташування майбутнього комплексу – біля траси Київ-Харків – ідеально підходить для складської й промислової нерухомості, вважають учасники ринку.

Земельна ділянка в 6 км від міста недалеко від селища Песочин (у декількох кілометрах від перетинання Окружної дороги із трасою Київ-Харків) Delin придбала наприкінці минулого року, розповів віце-президент компанії Аркадій Милий-Ман. На ділянці в 55 га (фасадна частина – 700 м) буде перебувати контейнерний термінал (7 га) і міхурник парк класу А площею близько 130 тис. кв. м (24 га). Ще 24 га займе індустріальний парк, у якому будуть створені умови для виробництва товарів легкої промисловості. Будівництво планується почати в наступному році й завершити протягом двох-трьох років.

Цей комплекс – не перший проект складської нерухомості Delin Development з моменту її виходу на український ринок у вересні 2005 р. Компанія володіє двома ділянками під Києвом (35,4 га, біля траси Київ-Житомир) і Одесою (23 га, Київ-Одеса), де будуть побудовані парки загальною площею 372,5 тис. кв. м. У портфелі компанії також три проекти офісної нерухомості в Москві загальною площею 90 тис. кв. м.

Покупка землі могла обійтися Delin в $8-10 млн. ($150-180 тис./га), говорить ген. директор харківської девелоперської компанії "Макрокап Девелопмент Україна" Дмитро Кутовий. За словами іншого девелопера, що працює в Харкові, ділянка придбали у компанії Ukrainian Construction & Development Company (UCDC) Віктора Салигіна (син голови Харківської облради Василя Салигіна).

В Delin Development поки немає досвіду будівництва подібних індустріально-міхурників парків, і девелоперу варто було б залучити в якості спвінвестора або керуючої компанії профільного оператора, вважають забудовники.

Та такий гіперпроект не виключення. Бо до нього є ще один. Не менш грандіозний. Столична компанія «Еврохолдинг інвест» має намір цього р. приступитися до будівництва курортного комплексу «Литвинівка» у Вишгородськом районі, в 32 кілометрах від столиці. У його склад увійдуть: п’ятизірковий готель на 200 номерів, 14 будинків котеджного типу, аквапарк, SPA-комплекс, дельфінарій, штучний гірськолижний спуск і сафарі-парк, організований на прилягаючих землях мисливського господарства. За словами координатора проектів компанії Марини Максимової, будівництво буде завершено протягом двох років.

Буде тут і свій дельфінарій, і свій спортивний центр зі спортивним залом, у якому, серед інших міроприємств планується проводити змагання з професійного боксу. Буде і своя льодова арена, і чого тільки не буде на 19,6 га придбаної «Евроходлдингом» землі. Вартовність одного добового проживання планується на рівні 265 евро, але хай це не засмутить поціновувачів живої природи, зоосафарі і інших сервісів. Не обв’язко ж треба ночувати. А от відвідати дельфінарій, придбавши квитка тільки на дельфін-шоу будуть спроможні і прості кияни. Бо до самого КК «Литвинівка» курсуватиме вже добре знані столичними жителями і гостями столиці безплатні сателіт-буси, то яких вже призвичаїлись, наприклад, при відвіданні «Еспланади» чи «Каравану». Ото ж, залишається почекати, щоб вочевидь побачити «королівство, де все тихо й ладно, де немає не вітрів ані бур»… Там з’являться і косулі, й олені, й сірі чаплі…

Тепер дещо про більш осяжне. Компанія Hilton Hotels Corporation (США) має намір до кінця 2009 р. побудувати в Києві готель Hilton. Про це повідомив директора компанії Hilton Hotels Corporation - The Blackstone Group Europe & Africa Райана Джона Макрейна.

Мінімальна площа готелю складе 7 тис. кв. метрів. і розрахована на 257 кімнат.

За інформацією агентства, компанія Hilton Hotels Corporation висунула ряд умов потенційним партнерам, серед яких – наявність успішних будівельних проектів, фінансове й економічне визнання міжнародними консультантами й розроблена досвідченими архітекторами концепція проекту.

Hilton Hotels Corporation – один з лідерів світового готельного ринку, фінансовий оборот становить близько 9 млрд. фунтів стерлінгів у рік.

У Голосіївському районі до 2012 року з’явиться торгово-розважальний комплекс із чотиризірковим готелем на 220 номерів. І цей проект уже схвалено містобудівничою радою. У комплексі планують розмістити закладу "общепита" й розваг, торгово-офісний центр і дев’ятирівневий паркінг на 637 місць.

Його побудують на ділянці, що граничить із вулицею Фізкультури 23-30 і вулицею Короленковською, 16-20, а поки тут простоює запущена промислова зона з безліччю складів.

Тому містобудівна рада для початку порадив забудовникові вирішити всі правові питання по ділянці – наприклад, викупити склади. Затримати будівництво може й Київрада, адже поки він не працює й земельних питань не розглядає.

Переживатиме і Петрівка свій торгово-офісний перманент. Як повідомила прес-служба КДМА, першу чергу будівництва, у яку включене будівництво кінотеатру, невеликого паркінга й 4-зіркового готельно-офісного центра, запропоновано завершити до 2012 р.

Містобудівна рада Києва розглянув допроектні пропозиції будівництва готельно-офісного багатофункціонального комплексу з підземним паркінгом за адресою вул. Горького, 54 у Голосіївському районі. Зараз на даній ділянці розташовані торговельні заклади «Мегамакс», «Магелан» і кінотеатр «Батерфляй». Проектом передбачені їхнє знесення й будівництво готельно-офісного й торгово-розважального центра. Про це повідомили в Головному керуванні міськбудівництва, архітектури й дизайну міського середовища КДМА.

Першу чергу будівництва, у яку включене будівництво кінотеатру, невеликого паркінгу й 4-зіркового готельно-офісного центру, запропоновано завершити до 2012 р. Друга черга передбачає будівництво інших споруджень, зокрема, облаштованість променадної зеленої алеї й торгово-розважального комплексу. Для повноцінного забезпечення комплексу парковочними місцями передбачений 5-рівневий паркінг.

Містобудівна рада підтримала пропозиції проектувальника й рекомендувала доробити питання організації транспортно-пішохідного доступу до комплексу з урахуванням перспективи розвитку транспортної системи міста. Також доручено зменшити обсяг торговельної частини щоб уникнути занадто великого транспортного навантаження. Крім того, рекомендовано провести гідрологічні дослідження для визначення доцільності й безпеки організації 5-рівневого паркінгу.

Не забувають інвестори і про не досить ще якісні українські дороги. Будівництвом дороги Краковець-Львів займуться поляки. Польський консорціум NDI викупив право на виконання проекту по будівництву концесійної дороги Краковець-Львів, що входить у міжнародний транспортний коридор Вроцлав-Левів-Київ. Проект будуть здійснювати в рамках підготовки до Євро-2012.

Відповідно до повідомлення, консорціум викупив право на проект у попередніх концесіонерів, які уклали угоду з українським урядом ще десять років тому й не виконали своїх зобов’язань.

Як повідомив заступник голови Львівської облдержадміністрації Степан Лукашик, консорціум уже профінансував проектну документацію й через кілька місяців обіцяє почати будівництво автобану.

NDI також зобов’язався стовідсотково профінансувати проект, вартість якого досягає близько 1 млрд. євро. Державні кошти залучатися не будуть. У той же час, консорціум вимагає певних урядових гарантій на забезпечення автомобільного потоку з пункту пропуску "Краковець", відзначив Лукашик. Магістраль Краковець-Львів-Броди повинні завершити до кінця 2011 р. Траса буде перебувати в концесії 50 років, після чого неї передадуть у державну власність.

На довершення маємо повідомити наступне – на ще будувати і будувати, розбудовуючи рідну країну. В 2008 р. Київ збільшить приріст торговельних площ на 269 тис. кв.м, а в 2009 р. – на 213 тис. кв.м. Зараз частка розваг у київських торгових центрах (ТЦ) становить близько 8% площ. Нестача кінотеатрів становить 40%, ковзанок – 50%, боулінг-клубів – 30%, торгово-розважальних центрів (ТРЦ) – 60%.

Як повідомив керівник відділу оренди компанії "Українська Торговельна Гільдія" Євгенія Локтіонова, торгові центри в Україні в 2006-2007 рр. розвивалися в основному в регіонах. При цьому активність девелоперів була найбільш високої в містах з населенням від 200 тис. чоловік. Основною тенденцією там залишається збільшення пропозиції за рахунок будівництва нових торгово-розважальних центрів.

Експерти відзначають, що, незважаючи на високі темпи приросту площ протягом 2006-2007 рр., період до 2009 р. може бути більше результативним. Так, за цей час очікується відкриття приблизно 160 ТЦ площею понад 2,6 млн. кв.м. Крім того, уже планується будівництво понад 500 ТЦ (у тому числі в складі багатофункціональних комплексів) загальною площею більше 15 млн. кв.м. "Структура розподілу торговельних площ по товарних групах останні кілька років практично не міняється", – відзначила Локтіонова. За її словами, в 2007 р. в Україні існували вже близько 230 об’єктів, які умовно можна віднести до ТЦ загальною торговельною площею більше 1,88 млн. кв.м (приріст площ за рік склав 35%, об’єктів – 30 %). До складу шести ТЦ входять кінотеатри (25 залів у цілому), ще шість об’єктів мають боулінги (102 доріжки) і 3 ковзанки. В 2007 р. активізувалися іноземні мережі, інтерес до України виявили такі оператори мультиплексів, як "Каро фільм", "Кронверк Сінема", Silver Screen. На сьогоднішній день в Україні працюють 7 операторів боулінг-клубів, 7 – мультиплексів, 4 оператора ТРЦ.

За результатами опитування населення в різних містах України, недостача кінотеатрів становить 40%, ковзанок – 50%, боулінг-клубів – 30%, ТРЦ – 60%. При цьому відвідуваність уже існуючих кінотеатрів – порядку 800-1200 чоловік у день, ковзанок – 1000-1500, а боулінг-клубів – від 700-1500 чоловік. Орендна ставка операторів кінотеатру в Києві становить $130-150 за 1 кв. м у рік, у регіонах – $100-120; боулінга в столиці – $200-250 у рік, у регіонах – $90-250 (включаючи податки).