Причини довгобуду на Татарцi

Автор цих рядкiв, стикнувшись з проблемою невдалої iнвестицiї у скромну однокiмнатну квартиру, вирiшив дослiдити причини замороження на довгих 7 рокiв будiвництва по вулицi Нагiрнiй, 18/16, що на Татарцi. Результати спiлкування з «колегами по нещастю», на мiй погляд, важливо оприлюднити, щоб не дати декому шансу невiрно визначити умовну цiннiсть свого голосу як виборця, а комусь - впевнено брехати про своє натхненне служiння народовi та його «безхмарному» майбутньому.

Iсторiя ця довга та заплутана, головним чином завдяки старанням колишнього керiвництва Шевченкiвської районної в м. Києвi держадмiнiстрацiї. Проте, мало що змiнилося й коли районну владу очолив представник Блоку Литвина. Навпаки, ситуацiя значно ускладнилася. Зокрема, навеснi 2006 року, пан Пилипишин, як виявилося «вiддав на поталу» однопартiйцям ряд пiдприємств. У нашому конкретному випадку, Київський iнститут автоматики очолив такий-собi Нiкулiн Олександр Федорович, який, напевно «на щастя», не пройшов у 2002 та 2006 роках у народнi депутати за списками Народної партiї. З огляду на дiловi здiбностi цього суб’єкта, нашому народовi «пощастило» далi нiкуди.

Коли пан Нiкулiн дiзнався про те, що вiд нього залежить «бути чи не бути» будинку, зметикувавши скiльки можна з цього заробити, вiн розпочав у властивiй йому манерi хитру гру, яка має на метi захопити права генерального пiдрядника будiвництва.

Одним словом, уся складнiсть питання iз завершенням будiвництва полягає в тому, що земельна дiлянка пiд забудову формально орендується Iнститутом, який разом iз згаданою районною держадмiнiстрацiєю й виступав замовником цього будiвництва. Ця дiлянка з 1998 року була надана у суборенду ТОВ «Спецбудресурс», який згiдно з вiдповiдним договором зобов’язався до 2006 року звести на нiй багатоповерховий житловий будинок та передати певну кiлькiсть квадратних метрiв спiвробiтникам Iнституту. Повз цю справу не мiг пройти дехто з держадмiнiстрацiї, та почав вiдверто грати на власнi iнтереси, втягнувши у протистояння iз забудовником мешканцiв сусiднiх приватних будинкiв. Потiм, як було прийнято у тi часи (заробляє кожен як може) пiшла у хiд серiя заплутаних комбiнацiй i з метрами, i з грошима. На цьому тлi, з усiх-усюд, мов на мед понавиповзало рiзних пройдисвiтiв, на кшталт одiозного Кредiсова, якi настiльки заплутали та зашкодили цiй справi, що головного болю вистачило на 4 роки.

Щоб зняти проблему компенсацiй, врештi - решт було прийнято рiшення щодо збiльшення поверховостi будинку. Весною 2007 року пiд час громадських слухань вдалося досягнути належного компромiсу, що викликало небувалий оптимiзм iнвесторiв. Бiльше того, було отримано розпорядження КМДА стосовно сприяння завершенню цього будiвництва до 2009 року.

А потiм на горизонтi з’явився Нiкулiн, який згадав, що строк суборенди дiлянки пiд забудову скiнчився у 2006 роцi.
А iнвестори просто стали його заручниками … Уявляєте ситуацiю, в якiй опинилися близько 60 сiмей? Дехто з них для того, щоб придбати нову, продав стару квартиру, дехто взяв кредит, з’їхався «тимчасово» з тещею i т. п. Про який розвиток може тепер йти мова, якi дiти, де їх народжувати?

Тактика пана Нiкулiна не вирiзняється складними розрахунками, проявляється освiта фiлософа – явно симпатика Конфуцiя. Вiн просто очiкує та вiдмовляється вiд будь-яких перемовин iз зацiкавленою стороною. Й час на його боцi. Iнвестори, у яких нерви слабшi, вже забрали назад свої кошти, iншi просто не знають, що робити тепер з цими смiшними сумами – цiни на нерухомiсть виросли з перiоду оплати удесятеро. Дуже нервова обстановка скоротила вiку не одному з iнвесторiв та їхнiх рiдних. У когось помер батько, у когось - бабуся. Нещодавно не стало Голiяда Богдана Миколайовича, який намагався пробити цю стiну байдужостi районних i мiських чиновникiв.

Наразi перспективи цього будiвельного об’єкту нiкому невiдомi, i складається враження, що Нiкулiн остаточно домовився про його долю iз своїм партiйним босом - Пилипишиним. Принаймнi, останнiй не переймається нашими проблемами, i навiть школяревi на цьому сумному прикладi стає зрозумiлим, що полiтика є концентрованим проявом економiки…
Й коли їм стане вдосталь?