Інтелектуальна будівля. Поняття і принципи.

Поняття "інтелектуальна будівля"було сформульоване Інститутом інтелектуальної будівлі у Вашингтоні в 70-і роки минулого століття: "Будівля забезпечуюча продуктивне і ефективне використання робочого простору..." Варто розділяти поняття "інтелектуальна будівля"і "системи життєзабезпечення". Окремі системи володіють лише необхідними інтерфейсами управління і контролю. Концепція “Системи інтелектуального управління будівлею” припускає новий підхід в організації життєзабезпечення будівлі, при якій за рахунок комплексу програмно-апаратних засобів значно зростає ефективність функціонування і надійність управління всіх систем експлуатації і виконавчих пристроїв будівлі.

Основною особливістю інтелектуальної будівліє об'єднання окремих підсистем різних виробників в єдиний керований комплекс. Під "інтелектуальною будівлею"невірно розуміти прямий переклад з англійського як "мисляча будівля". Коректний переклад терміну intelligent building означає систему, яка повинна уміти розпізнавати конкретні ситуації, що відбуваються в будівлі, і відповідним чином на них реагувати: одна з систем може управляти поведінкою інших по наперед вироблених алгоритмам. Англійське слово intelligent, що буквально означає "розумний", "тямущий", у поєднанні із словом buildingвикористано в значенні "гнучкий, пристосовуваний".

"Інтелектуальна будівля" в первинному сенсі означає "будівлю, готову до змін" або "пристосовувана (гнучка) будівля", інженерні системи якої здатні забезпечити адаптацію до можливих змін в майбутньому. Будівлю проектують так, щоб всі системи її управління могли інтегруватися одна з одною з мінімальними витратами, а їх обслуговування було б організоване оптимальним чином. Проект обов'язково припускає можливість нарощувати і видозмінювати конфігурації інстальованих систем.

З часом будівлі будуть мати "штучний інтелект". Тоді цілком обгрунтовано можна буде називати їх інтелектуальними. Системи зможуть відстежувати роботу і стан всієї "начинки" будівлі, включаючи огороджувальні конструкції, і самостійно ухвалювати рішення в обставинах, що змінюються.
Розумні будинкине поспішають до Росії.

Вважають, що перша будівля була обладнана "інтелектом" в 1986 році компаніями AT&T і Honeywell, які тоді прагнули знайти нові області збуту для своєї кабельної продукції і автоматичних пристроїв.

Думки експертів з приводу прогнозів розвитку ринку "інтелектуальних будівель" розділилися. Одні вважають, що в секторі елітного житла бурхливе зростання спостерігатиметься в частині індивідуальних інтелектуальних систем для квартир і котеджів. У такому разі зростання споживання інтелектуальних систем не перевищуватиме темпів зростання будівництва елітного житла (в середньому 40% в рік).

Інші фахівці впевнені, що в багатоквартирних елітних будинках забудовники все більше прагнутимуть до включення в проект комплексних систем "інтелектуальної будівлі", що забезпечують інтеграцію систем життєзабезпечення, безпеки і телекомунікацій. А на долю власників квартир залишаться лише витрати по "розводці" кабельних систем в квартирі і установці "мультирумних" аудіо-відеосистем разом з індивідуальними системами управління освітленням, кліматом. В цьому випадку зростання продажів систем "інтелектуальної будівлі" в секторі елітного житла може досягти 80% і більше.

Недавній прогноз свідчить, що потенційний попит на системи "інтелектуальної будівлі" в секторі елітного житла в Москві складає 140 млн. доларів. Проте сьогодні він не перевищує 7 млн. доларів. Лише у невеликій частині будинків в проект закладаються системи, призначені відразу для всіх мешканців. Основна частина витрат проводиться мешканцями індивідуально, після придбання квартири. Це стримує зростання одного з найпривабливіших сегментів ринку збуту для постачальників систем "інтелектуальної будівлі". Ринок "інтелектуальних будівель" знаходиться в прямій залежності від будівельного ринку: чим більше будівель піддаватиметься реконструкції, будуватися нових, тим вище буде попит на "інтелектуальні будівлі". Через п'ять-сім років експлуатації таких будівель їх власникам можна буде підраховувати прибуток, а це дасть ринку новий виток зростання.

Питання вартості

Проект "інтелектуальної будівлі" може коштувати від 5-7 до 50-100 доларів за м2: це залежить від кількості встановлюваних систем. Вартість устаткування обійдеться замовникові від 25 до 250 доларів за м2. У приватному житлі вартість устаткування буде значно вища за рахунок відношення кількості систем і устаткування до площі самої будівлі, оскільки все необхідно "вписати" в невелику площу. Інсталяція, яка складається з монтажних і пуско-налагоджувальних робіт, обходиться в середньому від 20 до 30% від вартості устаткування.

Зустрічаються і дорожчі пропозиції, але в цих випадках замовникові доведеться заплатити за ім'я виробника і/або інсталлятора.Іноді вартість "інтелектуальної будівлі" перевищує вартість звичайної в два рази. Якщо проект і інсталяція систем виконані якісно, то на початкових етапах будівництва збільшення вартості складе 20-30%. В процесі експлуатації "інтелектуальної будівлі" з року в рік економія експлуатаційних витрат може досягати 70% бюджету аналогічної необладнаної будівлі. Важливо, щоб витрати на систему були адекватні самому об'єкту.

За рахунок того, що системи в будівлі працюють узгоджено, з'являються можливості сценарної поведінки будівлі, економії електро-, газо-, водоресурсів. Отже, зменшується число співробітників обслуговуючого персоналу і витрат на їх утримання. Економія матеріальних і людських ресурсів, підвищення рівня керованості об'єкту, зменшення негативного впливу людського чинника з вигідних позицій характеризують "інтелектуальні будівлі".
Приступаючи до проектування... Необхідно, щоб у замовника і підрядника було сформоване єдине розуміння того, які системи і підсистеми будуть встановлені. Дуже добре, якщо на той час готові проекти систем опалювання, вентиляції, існує принципова електрична схема об'єкту. В цьому випадку компанія-інтегратор "Інтелектуальної будівлі" з більшою точністю зможе слідувати побажанням замовника, які вже виражені в проектах, і спільна робота принесе більший позитивний ефект.

Коли відоме устаткування, спроектована дротяна частина, інтегратор, генпідрядник і замовник спільно продумують сценарій роботи інтелектуальної системи, її взаємодію з користувачем – як відреагує система на натиснення тих або інших клавіш.

Вибір інтегратора / інсталлятора

Все залежить від мети, визначеної замовником. Якщо замовник віддає переваги якомусь конкретному виробникові, він швидше за все звернеться до компанії-інтегратора, яка одночасно є його дистриб'ютором. Якщо перед замовником стоїть завдання оптимізувати витрати і при цьому отримати якісну і функціональну систему "інтелектуальної будівлі", його вибір концентрується на незалежній компанії-інтеграторі, необтяженій просуванням конкретного бренду.

Як правило, звернення замовника одночасно адресовані декільком компаніям-інтеграторам. Таким чином, організовується своєрідний міні-тендер. З пропозицій, що поступили, замовник вибирає оптимальне.

Оскільки ринок "інтелектуальних будівель" молодий, компанія-інтегратор часто виконує функції інсталлятора устаткування. Іноді вибір інтегратора здійснюється по рекомендації генерального підрядника будівництва. Цивілізовані тендери – їх організовують крупні компанії, в яких участь інтеграторів інтелектуальних систем оплачується, – проводяться рідко.
Технічне завдання

Які системи і підсистеми будуть встановлені на об'єкті, як вони працюватимуть, який буде алгоритм управління ними – на ці і ще десятки інших питань дає відповідь технічне завдання або завдання на проектування. Цей багатосторінковий документ – основа всього проекту: якщо щось відсутнє в технічному завданні, значить, відсутнє і в проекті. Змінити проект можна, лише змінивши технічне завдання.

Завдання на проектування народжується в співавторстві замовника і інтегратора. Один з ключових моментів – чітко сформульоване призначення системного комплексу "інтелектуальної будівлі":

"... Призначення Комплексу:
дистанційний контроль / управління роботою устаткування інженерних систем;
побудова єдиного середовища обміну даними систем контролю і управління;
отримання оперативної інформації про стан і параметри устаткування інженерних систем;
організація автоматизованого технічного обліку енергоресурсів;
забезпечення оперативної взаємодії експлуатаційних служб, планування - проведення профілактичних і ремонтних робіт інженерних систем;
підвищення надійності, безпеки, і якості функціонування устаткування інженерних систем;
реєстрація і створення архіву технологічних процесів інженерних систем і дій експлуатаційних служб;
скорочення експлуатаційних витрат;
зниження загальної кількості устаткування за рахунок уніфікації і підвищення повноти - використання функціональних можливостей устаткування одночасно в різних підсистемах...".

З боку замовника обов'язковим є надання "початкових даних для проектування":
поверхові плани з експлікацією приміщень;
робочі проекти інженерних систем, виконані розробниками суміжних розділів і підлягаючими автоматизації: опалювання, холодне і гаряче водопостачання, вентиляція і кондиціонування, каналізація, центральний тепловий пункт, індивідуальний тепловий пункт, електроустаткування і електроосвітлення із записками пояснень і характеристиками устаткування;
початкові дані по зовнішньоплощадковим і внутрішньоплощадковим інженерним мережам.

У завданні обов'язково повинні бути присутніми всі інженерні системи, що підлягають розробці і впровадженню в рамках створюваного проекту "інтелектуальної будівлі". Наприклад:
автоматична пожежна сигналізація;
автоматичне пожежогасіння;
системи охоронної сигналізації, охоронного відеоспостереження, управління і контролю доступу;
системи зв'язку і телекомунікацій.

Також в технічне завдання необхідно включити короткий опис комплексу автоматизації і диспетчеризації систем будівлі, який повинен забезпечити автоматичне управління, регулювання, необхідні блокування, захисту від аварійних режимів, індикацію сигналів тривоги і порушення режимів регулювання, оптимізацію роботи інженерного устаткування, економію енергоресурсів, централізований автоматичний контроль і облік витрат:

"Автоматизації і діспетчеризації підлягають наступні системи:

Механічні системи - холодопостачання;
загальнообмінна вентиляція;
кондиціонування;
підпір повітря і протидимова вентиляція;
холодне водопостачання;
гаряче водопостачання;
побутова каналізація;
протипожежний водопровід;
центральний і індивідуальні теплові пункти;
опалювання.

Електричні системи - розподільна електромережа до поверхових розподільних щитів;
робоче освітлення під'їздів, сходових кліток;
аварійне освітлення під'їздів, сходових кліток;
евакуаційне освітлення;
зовнішнє освітлення.

Системи безпеки
автоматична пожежна сигналізація;
голосове сповіщення про пожежу;
автоматичне пожежогасіння;
охоронна сигналізація;
охоронне відеоспостереження;
контроль доступу.

Диспетчеризація ліфтів
аварійний спуск на 1-й поверх.

Системи зв”язку і телебачення
телефонний зв'язок;
радіотрансляція;
супутниковий телеприйом;
часофікація;
локальна обчислювальна мережа;
високошвидкісний вихід в Internet.

Системи обліку і управління споживанням наступних ресурсів:
електроенергії (на вводі, загальнобудинкові витрати і по споживачах );
холодної води (на вводі, загальнобудинкові витрати і по споживачах);
гарячої води (загальнобудинкові витрати і по споживачах );
опалювання (роздільно житло і комерційні площі);
холодопостачання (по споживачах)”.