Крим — мекка для інвесторів

Сумарний інвестринок Криму був оцінений в значну як для України суму — $20 млрд. Нині Крим — «інвестиційний магніт» і для українських, і для зарубіжних компаній. Його природні багатства, економічний потенціал зумовили підвищений інтерес до півострова іноземних інвесторів, і не тільки російських.

Зрозуміло, привабливість України для ведення бізнесу не така висока в світі, як хотілося б. Цей рейтинг позначається і на інвестиційній привабливості регіонів країни. Тому Україні доведеться конкурувати з країнами Східної Європи і Балтії за зарубіжного інвестора. Британські фахівці з видання Economist поставили Україну на 70-е місце в рейтингу привабливості для підприємницької діяльності на 2008 -2012 рр. (до речі, Україна поліпшила свій рейтинг на 5 сходинок порівняно з 2003 — 2007 рр.). Вище за нас лише Росія та Казахстан.

Довідка. Автономна Республіка Крим: Територія — 26, 1 тис. м2. Населення — 1,97 млн мешканців. Протяжність берегової лінії — близько 1000 км. Міжнародний кредитний рейтинг — B+ (непоганий рейтинг за міжнар. стандартами). Національний кредитний рейтинг — uaA +.

Інвестиційні переваги Криму

За розрахунками аналітиків, Крим має низку переваг, якими він може скористатися в боротьбі за інвесторів з іншими регіонами України і країнами Східної Європи, а саме:

— вигідне географічне місце (півострів, як і Греція, є «територіальним серцем» Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС);

— кліматичні умови;

— достатньо розвинена інфраструктура;

— наявність великої законодавчої бази, яка реглементує інвестиційну діяльність.

— Проте, за твердженням західних фахівців, є й стримуючі чинники для входження потенційних інвесторів до Криму:

— суперечливі українські закони;

— нестабільне інвестиційне законодавство;

— недосконала державна політика в інвестсфері, що не гарантує збереження прав інвесторів.

Зміна «інвестдрайву» в Криму

Ще 2005 року на Міжнародному форумі «Інвестиції — до України» інвестиційний потенціал півострова був оцінений у значну суму. Вочевидь, завдяки новій інвестполітиці уряду Криму вдалося привернути до активної діяльності «лежачих» інвесторів, готових попрацювати на інвестфронті, якщо їм запропонують якусь «смачну» роботу.

Крим сьогодні відмовився від запрошення вітчизняних і зарубіжних компаній на інвестиційні конкурси, а вирішив узяти ініціативу в свої руки і пропонувати інвесторам проекти, які будуть цікаві й корисні саме містам і районам півострова. І таких проектів на півострові немало — житлове, готельне, комунальне господарство. Інвестори пообіцяли відреагувати на цей почин місцевої влади солідним капіталовкладенням.

Зараз кримчани мають намір своїми силами осучаснити транспортну систему в горах — побудувати недорогі сучасні канатні дороги, змінити індустріальний вектор розвитку, Криму. Хоча наразі ще не можна відмовитися від бюджетоутворюючих підприємств — ЗАТ «Кримський титан» і ВАТ «Кримський содовий завод» (з невеликого промислового комплексу до 40% грошей надходить до республіканського бюджету). Крим у цілому не має наміру згортати індустрію і спиратися тільки на готельно— розважальну нішу. Керівництво півострова віддаватиме пріоритет розвитку тих галузей, які є базовими для подальшого вдосконалення курортно-рекреаційної сфери: харчовій промисловості, будівельній індустрії, енергетиці. На порядку денному створення технологічних і індустріальних парків.

Крим намагається без допомоги Києва вирішити питання енергозабезпечення півострова. За генпланом передбачено будівництво метро Сімферополь — Ялта (86 км) на 25 млн грн, який дасть змогу перевозити за годину 15 тис. пасажирів. Це метро будуватимуть 17 років. Міні-метро спорудять на опорах заввишки 5 — 50 м, відстань між опорами — 20 — 30 м. Такі проекти вже здійснено у Франції і Канаді. Можливо, гілку метро продовжать і до Севастополя. Сам проект було розробленио ще в 70 — 80-х рр., його треба лише поновити.

Довідка. У 2007 році інвестовано у санаторно-курортну сферу — 119,0 млн дол. Будівництво — 61,0 млн дол. Готелі — 43,0 млн дол. Транспорт — 27,0 млн дол.

Довідка. Найбільш інвестовані міста Криму: Ялта — 38,1% усіх інвестицій. Сімферополь — 20,4. Армянськ — 11%. Алушта — 7,1. Евпаторія — 3,7.

Крим повинен поспішати, оскільки російське Сочі наступає на п’яти.

На думку фахівців, він зможе привернути мільярди доларів у вигляді інвестицій у 2010—2016 рр., до того ж вони будуть значними за обсягами і різними за сферами вкладення.

Крим повинен думати і про своє майбутнє, адже недалеко російське Сочі, яке 2007 року зуміло виграти олімпійський конкурс на проведення Зимових Олімпійських Ігор-2014. Підготовка до олімпіади — гарний стимул і економічний інструмент для перетворення міста на цілорічний курорт вищого гатунку і можливість відібрати частину російських туристів, які готові скористатися в зимовий період мінімальними цінами турецьких курортів.

Усе це може послабити позиції Криму як здравниці Туреччина робить акцент на розвиток готельно-розважальної інфраструктури на берегах Середземного і Егейського морів, а ось турецькі береги Чорного моря поки наразі залишаються поза увагою структур, що займаються розвитком курортної сфери. Тому Україна, головним чином Крим, боротиметься з болгарськими курортами за «туристичну першість» у регіоні. Причорноморські курорти Росії і Грузії (відомі за радянських часів курорти Абхазії і Аджарії) поки що не в змозі за деякими характеристиками змагатися з кримськими, але переваги останніх невдовзі можуть нівелюватися.

Крим в основному привертає інвесторів проектами з реконструкції житлового фонду на півострові, спорудження аквапарків і морально застарілого готельного і пансіонатного фонду. Але є гарні пропозиції для Криму від зарубіжних інвесторів (про них нижче). Можливо, через кілька років уряд Криму більше приділятиме уваги вдосконаленню готельної бази півострова, створеної в основному за радянських часів. Серйозно переймаючись проблемою залучення туристів на курорти півострова, місцева влада вирішила будувати в Криму міжнародні готельні мережі — такі як Hilton, Mariott, Kempinski, Le Meridien. Крім того, Україна має намір приділити особливу увагу розвитку модного зараз у Європі лікування термальними водами.

Уряд Криму зобов’язав фахівців інституту «Укргіпродор», а також інших проектних організацій України та Криму надати проектні розробки розвитку магістральних автодоріг автономії. Київські проектувальники в 2007 році презентували проектні рішення з техніко-економічного обгрунтування розвитку автодоріг Харків — Сімферополь — Алушта — Ялта (М-18) на ділянці Сімферополь — Ялта, Ялта — Севастополь (Н-19) і Алушта — Судак — Феодосія (Р-29).

У Феодосії будують аквапарк на 6 га з 11 басейнами і атракціонами. Загальна вартість проекту — $5 млн. Крім того, в місті з’явиться новий готель зі спортивно-оздоровчим і розважальним центрами.

Київська компанія Global Solutions 2008 року розпочне будівництво котеджно-готельного комплексу на $100 млн в Сімеїзі. За словами гендиректора С.Тумасова, на орендованій площі в 5 га побудують не менше 30 котеджів класу люкс, п’ятизірковий готель і SPA-комплекс. Проект планують реалізувати протягом 2008 — 2011 рр.

Комерційна нерухомість — плідна ніша для інвестування

На думку фахівців, перспективною нішою для інвестування є офісна нерухомість. Для Криму характерно, що торгові і бізнес-центри об’єднуються під одним дахом. Активізація на ринку торгової нерухомості почалася з 2005 року. Якісні ТЦ, які відповідали б європейським стандартам, з’являться в кримських містах у 2007 — 2009 рр. Нині ТЦ зводять у Сімферополі, Севастополі, Ялті, Керчі і Феодосії. 2007 року в Севастополі буде відкрито один новий ТЦ, а на 2008 — 2009 рр. намічено відкрити ще три. Один ТЦ споруджує київська компанія «ХХІ століття» — як завжди, у форматі ТРЦ «Квадрат». Проект буде реалізовано у формі гіпермаркету-галереї площею 60 тис. кв.м. Поки що не визначено дату введення в експлуатацію компанією Rainford п’ятиповерхового ТЦ.

Пропозиції зарубіжних інвесторів привабливі

У бізнесменів з Австрії і ОАЕ є конкретні інвестиційні пропозиції щодо розвитку північно-західних територій Криму, насамперед Чорноморського району. Вони пропонують не тільки будівництво нових готельних комплексів і яхт-клубів з розвиненою інфраструктурою, а й розвиток широкопрофільного туристичного бізнесу, що включає полювання в степових районах, зокрема соколине. Передбачено і вкладення в розвиток такої прибуткової сфери економіки, як виноградарство.

Компанії з ОАЕ пропонують створити сучасну службу муніципального таксі для внутрішньоміського і міжміського обслуговування пасажирів. Вони готові дати в кредит або в лізинг не тільки новітні моделі економічних автомобілів, а й сервісне устаткування і запчастини, сучасні технології для диспетчерських служб і навіть пальне для таксі за зниженими цінами. Водночас вони пропонують дешево світлі нафтопродукти в обмін на сільгосппродукцію.

Австрійські бізнесмени виявили готовність взяти участь у тендері на спорудження сміттєпереробних заводів, здатних водночас виробляти електроенергію.

Турецькі бізнесмени готові вкласти інвестиції в будівництво житлових будинків, а також у готельний бізнес, інфраструктуру туризму, паливно-енергетичний комплекс Криму. Зокрема, турецькими бізнесменами розглядається можливість відкриття в Сімферополі відділення одного з турецьких банків. Крім того, вони пропонують зробити свій внесок у добродійне будівництво соціальних об’єктів у Криму — побудувати безоплатно школу і лікарню.

Ізраїльський бізнесмен, президент корпорації «Ахунов груп» Йосеф Ахунов хотів би профінансувати будівництво тунелю під Керченською протокою. За розрахунками

Й.Ахунова, транспортний перехід повинен мати три тунелі: нафтогазотранспортний, залізничний і автомобільний. Вартість будівництва оцінюють в $1 млрд. Поки що втіленню проекту в життя заважає брак гарантій з боку уряду України. Крім того, ізраїльська компанія готова інвестувати гроші у переробку сміття. За інформацією Й.Ахунова, сміттєпереробна технологія, пропонована корпорацією, безвідходна і не потребує попереднього сортування сміття; попіл, що залишається від переробки сміття, використовують у виробництві штучного мармуру. Ця технологія вже випробувана і застосовується в Росії і Південній Кореї.

До речі, Крим у неозорому майбутньому може стати полігоном для будівництва вітряних станцій. На думку вітчизняних вчених, «вітровий потенціал» України значний, і споруда ВЕС може покрити 20 — 30% загального споживання електроенергії.

Перші вітрові станції планують почати будувати на двох майданчиках — у Чорноморському районі (намічено розмістити 100 турбін по 200 Мвт) і в Ленінському (50 турбін потужністю 100 Мвт). Ці майданчики було визначено експертами України і Данії. А ось будівництвом ліній передач електроенергії в чотирьох районах півострова готова зайнятися португальська компанія Martifer Group, яка на час будівництва створить 600 робочих місць, а після спорудження потрібно буде ще 150 фахівців. Окрім створення робочих місць, за словами президента цієї компанії Олександра Федяєва, до 2012 року в двох районах Криму, де буде побудовано вітрові станції, викиди вуглекислого газу в атмосферу скоротяться на 3 млн тонн на рік.

З пропозицією побудувати в Криму вітропарки загальною потужністю в 300 Мвт виступила чеська компанія Vikof Industry. Чехи готові інвестувати в цю вигідну нішу 370 млн євро. За словами чеських інвесторів, якщо умови роботи будуть сприятливими, то до кінця 2010 року на українській території буде споруджено 150 вітроелектростанцій.

Загалом на півострові російські компанії працюють активно, але останнім часом їхня діяльність вельми стримана через погіршення російсько-українських відносин. І все ж російські структури, попри політику Кремля, шукають сфери для вкладення свого капіталу в економіку України, зокрема Криму. Керівники автономії запросили їх взяти фінансову участь в освоєнні Ленінського району півострова. Адміністрація території презентувала в Лівадії проект будівництва ділового і розважального центру «Крим-сан-сіті» на Керченському півострові уздовж Азовського побережжя. Один тільки проект автобану завдовшки 140 км уздовж побережжя Азовського моря — від Керчі до Феодосії — оцінюється в $100 млн. Основних об’єктів — а це готелі, ділові і гральні центри, кафе і ресторани, котеджні села для продажу під приватні резиденції тощо — на $300 млн. Територія центру повинна стати своєрідним Лас-Вегасом. Москва пообіцяла інвестувати в майбутній «Лас-Вегас» $1,5—2 млрд. Це можуть бути як гроша уряду Москви, так і російського приватного капіталу.

Нині російська фінансово-промислова група НРК, яка об’єднує близько 100 компаній, в Україні володіє кількома солідними активами. НРК має намір взяти участь у реконструкції і розширенні в Алушті рекреаційного комплексу «Море» з аквапарком, пропускна спроможність якого більш як 2 тис. відвідувачів щодня. Серед інших проектів НРК у Криму — відтворення Музею-театру Чехова в Ялті і зведення 65-метрового храму Покрови Пресвятої Богородиці в Алушті. На це корпорація виділила 10 млн євро. Російська група «ІФД–Капітал» має намір здійснити проект реконструкції готелю «Кримська Рів’єра». Передбачено відкрити вже 2008 року 63 реконструйованих номерів з кількома ресторанами, барами і басейном. Росіяни також пропонують виконати проектні роботи для будівництва другої черги готелю на 105 номерів площею 1,4 га. Вартість проекту — близько $100 млн. А ось після будівництва обидва об’єкти буде об’єднано в один готельний комплекс, зв’язаний наземними і підземними переходами (крім того, готель має в своєму розпорядженні власний парк і пляж). Передбачається, що після ребрендінгу готеля в Radisson Resort Alushta клас готелю буде підвищено до 5 зірок.

Передбачено загалом збільшити число місць у готельному господарстві Криму від нинішніх 3 800 до 25 000 — 30 000 до 2025 року.

Суттєву фінансову допомогу готові надати росіяни, але, на жаль, нашому північному сусідові не подобається тутешній економічний клімат. На думку російських бізнес-структур, працювати в Криму стало вже невигідно. У російських компаній були договори, за якими, якщо вони інвестують кілька десятків мільйонів доларів у якийсь проект, то отримають суттєві податкові пільги, однак недавно всі преференції було ліквідовано в односторонньому порядку. І тепер термін окупності російських проектів може перевищити 20 — 25 років. Росіяни задумалися, чи варто їм інвестувати в економіку Криму. Тим більше, їм не зрозуміло, чому Президент В. Ющенко надав преференції інвесторам Польщі і Угорщини, а не росіянам. Однак у Криму сім міст є пріоритетними зонами розвитку із спеціальним інвестрежимом, а саме: Ялта, Алушта, Феодосія, Керч, Сиваш, Східний Крим, Судак. Тут бізнес-структури можуть працювати з пільгами.

Загалом, як на думку багатьох українських і зарубіжних аналітиків, Крим має стати привабливим інвестиційним майданчиком України, до того ж прибуткові проекти можна реалізувати в різних регіонах півострова і в різних галузях економіки. А вигідним плацдармом для вкладення великих інвестицій у недалекому майбутньому, схоже, стане Східний Крим (від Евпаторії на північ і на схід півострови) і зона, прилегла до Керчі. До речі, в східній частині Криму намітили активно працювати росіяни, зокрема московські бізнес-структури, а ось європейці поки що не поспішають зі своїми пропозиціями, зайнявши вичікувальну позицію.

Крим: регіональні особливості інвестицій сьогодні

Найбільший інтерес на кримському ринку для інвесторів становить житлова, зокрема елітна, нерухомість — на неї раніше припадало до 95% вкладених засобів. Проте останнім часом тенденція дещо змінилася — загальний дефіцит комерційних приміщень і потреба ринку в офісах призвели до того, що навіть у житлових комплексах, заявлених до будівництва в Криму, перші поверхи, як правило, відводяться під ділові центри. Крім цього, перспективними з погляду інвестицій у Криму, природно, є об’єкти, пов’язані зі сферою курортного бізнесу, туризму і охорони здоров’я, а також відповідна інфраструктура.

Саме курортно-туристична сфера Криму є пріоритетною для інвесторів, починаючи з 2000 року, коли було прийнято Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і в спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в АР Крим». Тоді інвесторам, зареєстрованим у ТПР, давали митні, податкові та інші пільги. Створений тоді відділ з питань ТПР Ялтинського міськвиконкому активно здійснював конкурси для інвесторів, і основні інвестиції в зону «Велика Ялта» надійшли саме в 2000 — 2001 рр. Тоді було освоєно близько $90 млн. Але вже до 2003 року кілька разів змінювалися правила гри для інвесторів на півострові, зокрема, було частково скасовано пільги на устаткування, що ввозилося — в пільговому режимі можна ввозити тільки те устаткування, яке призначене для виробництва продукції. Меблі, ресторанне устаткування, кондиціонери тощо, словом, все необхідне для забезпечення якісного відпочинку, під «засоби виробництва» не підпадало. Виникали проблеми і з поверненням ПДВ.

Велика Ялта — полігон для інвестицій

Завдяки успішній співпраці із зарубіжними інвесторами, такими як швейцарська фірма «IWENTA», компанія Варгас Пропертіс Інк ( Британські Віргінські о-ви), американська Асгард Бізнес Інк і кіпрська Фістер Ентерпрйзіс, а також завдяки російським компаніям, 2007 року в економіку Ялти було інвестовано близько $75 млн

Зростанню капіталовкладень в господарство Ялти сприяла й активна позиція ялтинських властей із залучення засобів інвесторів. Тим паче, що багато питань, наприклад відселення з аварійного житлового фонду, неможливо вирішити тільки за рахунок міського бюджету. Не тільки вирішення міських проблем, а й розвиток інфраструктури курорту із залученням засобів інвесторів, зацікавлених у можливості будувати у Великій Ялті, вже є реальністю. Зараз розроблено кілька проектів, до участі в яких запрошуються і вітчизняні, і іноземні капітали. Наприкінці лютого 2007 року було прийнято «Новий порядок розгляду і реалізації інвестиційних проектів», у якому визначено пріоритетні для міста напрями інвестування. Серед них — розвиток сфери відпочинку і розваг, реконструкція торговельних і культурних центрів, оновлення комунальної інфраструктури. Будівництво елітного житла не є пріоритетом для Ялти, оскільки землі під комплекси, які відповідали б усім умовам «елітності», в місті практично не залишилося. Навпаки, місто прагне спрямувати ентузіазм інвесторів у корисне для нього русло. «Порядок розгляду і реалізації інвестиційних проектів» передбачає такі пріоритетні напрями:

1. Будівництво нових і реконструкція старих рекреаційних комплексів.

2. Об’єкти оздоровчого і спортивного призначення.

3. Реконструкція старих і будівництво нових торговельних, культурних і виставкових комплексів.

4. Інвестиції у сферу відпочинку і розваг.

5. Модернізація ринків з обов’язковим збереженням робочих місць.

6. Будівництво автостоянок.

7. Оновлення і розвиток комунальної інфраструктури (зокрема будівництво сміттєвпереробного заводу).

8. Реконструкція аварійного і непридатного для мешкання житлового фонду.

Земельні проблеми Великої Ялти

За 2002 — 2006 рр. міська рада Ялти надала в оренду суб’єктам підприємництва більш як 65 га землі. На жаль, за свідченням фахівців, оренда землі здійснювалася без конкурсних процедур і сприяла «тіньовому ринку» в Криму. Зазвичай, оренда супроводжувалася подальшою прихованою приватизацією землі. Якби землю, передану в оренду, продали на аукціоні, то бюджет отримав би 40 млн, що сьогодні перевищує розмір міського бюджету Ялти вдвічі.

Ялтинські проекти

Рішенням сесії Ялтинської міської ради 2007 року затверджено інвестиційний договір, пов’язаний з реалізацією першого пілотного проекту з розселення мешканців будинку 15 на вул. Соснова в Ялті і будівництва багатофункціонального житлового будинку з надземним паркінгом. На розселення мешканців передбачено проектом $1 млн. Згідно з угодою, має бути проведене протягом одного року.

Генеральним планом розвитку Ялти передбачено збільшення житлового фонду до 2025 року в 1,7 разу. Намічено збудувати 2,3 млн кв.м житлової площі, зокрема 1,3 млн кв.м багатоквартирного і 0,97 млн кв.м садибного типу.

У Ялті мають спорудити трьох’ярусну автостоянку на 400 місць, оскільки кількість авт зросла у кілька разів (особливо в курортний сезон). Проект дуже вигідний: окупність проекту 5-6 років, а рівень ризику — не вище 12%.

Ялтинська влада намітила реконструювати торговельні площі в центрі міста, спорудити готель, який даватиме чималий дохід. Інвестиційні плани з поліпшення містобудівного ландшафту Ялти становить $170 — 190 млн.

Недавно ялтинська міськрада пожертвувала місцевим цирком заради нового готелю. На місці державного міського цирку намічено побудувати на площі 0,55 га комплекс з готелем. Міська влада ухвалила рішення про передання землі, яка належить цирку, якійсь сімферопольській приватній фірмі «Конус». За даними Ялтинського агентства нерухомості «Планета Крим», вартість землі в районі цирку оцінюється в $15 — 18 тис. за сотку, а передана «Конусу» ділянка може коштувати близько $1 млн. Передбачається, що компанія-інвестор отримає ділянку в оренду терміном 49 років зі зміною цільового призначення.

Джерело: http://www.personal-plus.net/