Жертви української кризи

Газета «Дело» визначила десятку компаній, які найбільше постраждали від фінансової й економічної нестабільності. Найбільшу втрату понесли банки «Помінвестбанк» і «Надра», девелопери «XXI Століття» і Group DF Real Estate, а також підприємства металургії, автопрому і хімічної галузі.

Дослідження проводилося в п'яти галузях, найбільш підданому впливу кризи. Згідно даним опитування аудиторської компанії Ernst & Young (проводився серед топ-менеджерів 143 найбільших підприємств країни), це фінансовий сектор, сфера нерухомості й будівництва, металургія, автомобілебудування і хімічна промисловість.

При складанні рейтингу враховувалися багато факторів. Наприклад, для банків головним критерієм став розмір зробленої державою екстреної фінансової допомоги.

У промислових секторах ураховувалися темпи падіння виробництва, скорочення персоналу. А у випадку з будівельними компаніями визначальним фактором був розмір боргових зобов'язань і масштабність заморожених проектів.

У фінансовому секторі рейтинг найбільш постраждалих від кризи очолили Промінвестбанк і банк «Надра». Розмір грошової допомоги, виділеної Нацбанком цим фінзакладам, виявився найбільшим. Так,  Промінвестбанку регулятор відкрив кредитну лінію на 5 млрд грн. Другим за сумою вливань став банк «Надра». Йому була надана допомога в розмірі 1,5 мільйона гривень.

У сфері нерухомості криза вдарила в першу чергу по компанії «XXI Століття», що належить бізнесменові Льву Парцхаладзе. При внесенні «XXI Століття» у десятку жертв кризи «Дело» брало до уваги насамперед його боргові зобов'язання. Зараз за девелопером значаться кредити в розмірі 150 мільйонів доларів, які потрібно погасити до кінця 2008 року. Крім того, до весни 2009 року «XXI Століття» зобов'язаний виплатити 175 мільйонів доларів за євробондами.

Значний удар криза нанесла і по планах Group DF Real Estate (будівельного підрозділу компанії Дмитра Фірташа). Аналітики підрахували, що кредитні зобов'язання девелопера обчислюються сотнями мільйонів доларів. Такі кошти Group DF залучила для реалізації відразу декількох великих будівельних проектів у Києві.

У металургійній галузі головні жертви кризи визначалися за показником зниження обсягів виробництва. Першим відчув на собі цю тенденцію Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча. Обсяги виробництва, за оцінками аналітиків, на підприємстві впали на 80%.

Подібним чином складається ситуація на Алчевському меткомбінаті, підконтрольному «Індустріальному союзу Донбасу». Обсяги виробництва на заводі знижені на 75-80%. Таким чином, обсяг випуску готової продукції скоротився більш ніж у чотири рази - з 440 тисяч тонн до 100 тисяч.

В автомобілебудуванні від кризи найбільше постраждала компанія «Єврокар» (виробник автомобілів Skoda, Volkswagen і Seat). Вона вже заявила про зниження обсягів випуску продукції на 50%.

Найбільший в Україні виробник автомобілів Запорізький автозавод (ЗАЗ) скоротив виробництво в жовтні на 40% (у порівнянні із цим же місяцем минулого року). Частково компенсувати зниження продажів на внутрішньому ринку компанія має намір збільшенням експорту автомобілів. ЗАЗ планує поставити в Росію 40 тисяч автомобілів Chevrolet Lanos, ще 14 тисяч машинокомплектів цієї моделі відправляться на завод General Motors у Єгипті.

Від кризи значно постраждали й підприємства хімічної галузі. До цього привело зниження попиту й падіння цін (наприклад, тільки в жовтні аміачна селітра подешевіла на 30%). У підсумку найбільше хімічне підприємство країни «Дніпроазот» заявило про припинення виробництва аміаку й карбоміду.

Криза заділ і концерн «Стірол». Обсяги виробництва компанії восени знизилися приблизно на 20%. Навіть незважаючи на те, що протягом трьох кварталів цього року концерн показував непогані фінансові результати, експерти говорять, що найбільше гостро криза торкнеться «Стирол» у четвертому кварталі. За підсумками року, згідно із прогнозами, обсяг виробництва підприємства складе всього 80% у порівнянні з результатом минулого року.