«Ленкузня» пустить Вокзальну площу пiд землю

Архiтектурно-мiстобудiвна рада Києва пiдтримала передпроектнi пропозицiї будiвництва пiдземного багатофункцiонального комплексу з паркiнгом в районi Вокзальної площi, що включає спорудження другого виходу зi станцiї метро «Вокзальна». В той самий час члени мiстобудiвної ради вважають, що його реалiзацiя найближчими роками маловiрогiдна, пише «Деловая столица». 

  Масштабну реконструкцiю Вокзальної площi, що передбачає створення багатофункцiональних комплексiв, транспортних розв`язок i другого виходу зi станцiї метро «Вокзальна», столична влада хотiла почати до кiнця 2008 р. Iснує i затверджена концепцiя оновлення цiєї територiї, розроблена ПП «Творча майстерня «С. Юнаков», реалiзована поки тiльки на паперi.

У iнiцiатора i замовника нового проекту освоєння площi — ВАТ «Завод «Ленiнська кузня» — є свої причини прискорити цей процес. Як повiдомив виданню комерцiйний директор пiдприємства Валерiй Малашевський, на територiї «Ленiнської кузнi» з боку Центрального вокзалу заплановано будiвництво крупного торгово-розважального центру, який має робочу назву «Великi ворота Києва». Але при iснуючiй тут сьогоднi транспортнiй перевантаженостi втiлити задуману концепцiю в життя i ефективно експлуатувати комплекс навряд чи можливо. «Ми вирiшили профiнансувати цей проект, iнакше i ми, i мiсто залишимося нi з чим», — пояснив вiн.

Проект розроблений ТОВ «Форум архiтектори», ТОВ «Мiсто-2006» i ДП «Проектний iнститут «Укрметротунельпроект» i передбачає спорудження торгово-сервiсного центру, пiдземного паркiнгу й iнших об`єктiв, якi розмiстяться в пiдземному просторi, починаючи вiд вулицi Комiнтерну i до входу в Центральний вокзал.

Дiлянка проектування примикає до територiї в 9 га, що належить заводу «Ленiнська кузня». Загальна площа забудови складе 37 тис. кв. м, а площа комплексу в чотирьох рiвнях — приблизно 62 тис. кв. м.

За словами генерального директора ТОВ «Форум архiтектори» Войтека Турiчина, вiдповiдно до проекту всю територiю привокзальної площi звiльнять вiд транзитного транспорту: з наземних споруд тут з`явиться тiльки засклений дах пiдземного комплексу в формi черепашки заввишки не бiльше 6 м.

Безпосередньо до входу у вокзал можна буде пiд`їхати тiльки на таксi або на приватному автомобiлi з вулиць Комiнтерну i Льва Толстого — для цього з двох бокiв запланованi майданчики для розвороту. Для громадського наземного транспорту побудують два пiдземних тунелi для руху в обох напрямках.

Пiд землю перенесуть платформи електричок i навiть продовжать туди лiнiю швидкiсного трамвая. На рiвень «-1» виведуть другий вихiд iз станцiї метро «Вокзальна», а за допомогою ескалаторiв i системи пiшохiдних пандусiв звiдси можна буде пiднятися в будiвлю вокзалу.

За проектом, у пiдземному рiвнi можна розмiстити i автобусну станцiю площею близько 5 тис. кв. м. У центральнiй частинi комплексу, опоясаного транспортними шляхами, передбачається облаштувати трирiвневий центр подорожей загальною площею близько 30 тис. кв. м, в якому передбаченi торгiвля i пункти дорожнiх послуг, ресторани швидкого харчування й iн. Всi вони також будуть пов`язанi з будiвлею вокзалу ескалаторами i пiшохiдними шляхами.

У нижнiх рiвнях по сусiдству з iнженерними мережами планується спорудження пiдземного паркiнгу (близько 26 тис. кв. м) на 1,25 тис. машиномiсць/.

Хоча в сектор забудови рiчка Либiдь не потрапляє, не виключено, що силами iнвестора для неї зроблять новий колектор, уникнувши таким чином проблем з ґрунтовими водами. За словами пана Малашевського, до роботи над проектом вдалося залучити дуже сильну команду, включаючи шведських архiтекторiв i гiдрологiв, якi мають досвiд реанiмацiї загиблих рiчок. «Якщо грошей не пошкодувати, у Либедi є шанс стати «живою» рiчкою», — повiдомив вiн.

Також Валерiй Малашевський додав, що попередня вартiсть реалiзацiї проекту оцiнюється в кiлька сотень мiльйонiв доларiв, причому проблем з фiнансуванням вiн не передбачає. «Вже сьогоднi є кiлька компанiй, охочих виступити спiвiнвесторами», — стверджує вiн.

Архiтектор Євген Лiшанський повнiстю схвалив iдею колег i запропонував визначити черговiсть її реалiзацiї. Проте iншi мiстобудiвники, котрi також iз захопленням прийняли проект, вважають, що його втiлення в життя сьогоднi практично нереальне через великий обсяг будiвельних робiт до Євро-2012 i вiдсутностi в Українi вiдповiдних будiвельних технологiй. Крiм того, цей проект, на їхню думку, абсолютно не пов`язаний iз затвердженою концепцiєю освоєння площi. «Мiсце дуже переобтяжене функцiонально», – заявив член ради Анатолiй Цвєтков.

Пiдбиваючи пiдсумки розгляду, головний архiтектор Києва Василь Присяжнюк запропонував авторам чiткiше розмежувати транспортнi напрями i розв`язки громадського, залiзничного транспорту i метрополiтену, а також зосередитися на другому виходi зi станцiї метро «Вокзальна». Мiстобудiвна рада рекомендувала авторам розробити ТЕО i продовжити роботу над проектом з урахуванням рекомендацiй за гiдрогеологiчними умовами територiї.