Старе місто із закутків пам’яті

У пам’яті кількох поколінь мешканців сучасного обласного центру з нинішньою назвою Кіровоград зберігається чимало будинків, що дотепер не збереглися. Серед них багато: магазинів, готелів, клубів, навчальних закладів,громадських споруд, а також приватних. Більшість з них , що збереглися ниня пам’ятки історії та архітектури, кожний з них ціла історія.

Одним з таких об’єктів був будинок, що в народі називали будиноком Заславсього. Він знаходився на березі Інгулу, біля мосту на центральній вулиці, де нині розбили сквер, поруч з приміщенням сучасного магазину УТО «Кіровоград» та річкою. Фасад виходив на вулицю Велику Перспективну до революціїі вулицю К. Маркса нині.

На початку 70-х років минулого століття багато мешканців Кіровограда з подивом оглядали височенні паркани, встановлені біля будинку Заславських. Багато хто вважав, що будинок ремонтуватимуть.

Ця довга триповерхова споруда була своєрідною візитною карткою міста. Його знали старі й малі. Хто б не приходив побазарювати на центральному ринку, аж ніяк не міг обминути цей нашпигований складами та магазинами, майстернями будинок. Верхні його поверхи були житловими. В тих комуналках мешкав і один з моїх однокласників.

Ці торговельні точки знаходилися з боку ринку. А з парадного входу увесь величезний перший поверх займав продовольчий магазин.

Спорудив це диво єлисаветградський купець Шмуль Заславський ще у кінці XIX століття. Це був один з п’яти на той час триповерхових будинків у місті. Тільки пошта, готель «Петербурзький» та царський палац могли «потягатися» з будинком Заславського за величчю і розкішшю архітектури і оздоблення.

Після смерті Шмуля приміщення перейшло у спадок його родичам. Аж до 1919 року на фасаді будинку красувалася вивіска: «Торговий дім Н. V. Заславський та X. Г. Гиршберг». У роки радянської влади вивіска була скромнішою: «Продовольчі товари». Асортимент торівлі трохи звузився, але все одно багатшого магазину у Кіровограді не було.

Не було ні війни, ні землетрусу, але будинок зі злої волі радянської влади зруйнували. Хто дав команду руйнувати будинок – таємниця. Відомо лиш, що зробити це було непросто. Для того, щоб зірвати стіни, залучили досвідчених вибухівців з гранкар’єру та навіть сусідніх областей. Для «чорної справи робили спеціальні розрахунки та застосували спеціальну вибухівку. Оригінальна споруда зникла назавжди. А вона могла пережити і сучасні блочно-панельні коробки. Місце, де стояв легендарний будинок, майже два десятиліття пустувало. Щоб ту пустку якось прикрасити розбили сквер та встановили пам’ятник чорнобильцям.

Будинок Заславського та старий ринок поруч з ним залишилися лише у пам’яті городян та на фото, які вже і розшукати важко. Знищена частка історії і досі ятрить душу старожилів, а нові недосконалі споруди , як німий укір та згадка про знищену частку історичної пам’яті в архітектурі минулого. Крім сс згаданого будику поруч зникли і десятки інших, а їх замінили "коробками"... Коли зрували дуже міцну споруду вибухова хвиля повибивала шибки вікон у радиусі більше ста метрів, а груду міцної старовиннох цегли розбирали зо два місцяці. Страрий будинок мав низку власних секретів: стояв біля самої річки, але мав сухі підвали, де містилися склади магазинів, сотню років стіни не вражали грибки та зберігалося тепло. Дивним чином споруда чомуст не потрапила у число памяток, що перебували під охороною держави... Поруч з нею зникли старовінні торгові ряди та споруди навіть 1956 року, і це все в 70-ті роки.