Грошей немає

Найближчими роками ринки країн СНД втратять більше портфельних інвесторів, ніж залучать. 74% інвесторів планують утриматися від вкладень в активи країн СНД протягом 2009 року

Криза змусила фонди прямих інвестицій (private equity funds) змінити фаворитів. Більшість інвесторів, які працюють на ринках, що розвиваються, вірять у перспективи бізнесу — на відміну від фондів, спрямованих на розвинені держави. 78% інституційних інвесторів планують розширити свою присутність у деяких країнах, що розвиваються, протягом найближчих п’яти років. Для порівняння, тільки 43% фондів, що вкладають в активи західних економік, мають намір у той самий період збільшити інвестиції. Такими є результати п’ятого щорічного дослідження, проведеного Асоціацією фондів прямих інвестицій на ринках, що розвиваються (EMPEA), і фондом Coller Capital. Аналітики опитали 156 інституційних інвесторів — представників пенсійних і хедж-фондів, страхових компаній і багатих родин із різних регіонів світу.

«Під час попередніх економічних спадів інвестори масово залишали економіки, що розвиваються. Так було, наприклад, у 1990 році, а потім у 1997-му. Проте зараз у них бачать потенціал зростання, якого немає на Заході», — коментує результати дослідження президент EMPEA Сара Александер. До того ж активи на ринках, що розвиваються, стрімко дешевшають, їхня ціна стає чимдалі привабливішою. Компанії, обмежені у виборі джерел фінансування, готові йти на поступки потенційним інвесторам.

Інвестиційні побоювання

Криза поки ще не відбила у private equity funds бажання інвестувати, хоча й зменшила їхні апетити. У 2008 році, за даними UNCTAD, сумарний обсяг прямих іноземних інвестицій у світі скоротився на 20% (до $1,4 трлн). У першу чергу зменшився приплив грошей у розвинені економіки, особливо у Фінляндію, Німеччину, Італію та Велику Британію. Погане самопочуття фондів у цих країнах, що увійшли в рецесію, пов’язане зі специфікою угод, які інвестори укладали останнім часом. Здебільшого це були мегапридбання, профінансовані за рахунок боргового капіталу. Так, торік через кредитну кризу й ускладнення умов видачі позик тільки у Великій Британії фондам прямих інвестицій довелося заморозити угоди з придбання активів на $1 млрд. У цілому розвинені економіки втратили у 2008 році 33% закордонних інвестицій.

Гонка вкладень Кошти, залучені фондами прямих інвестицій для ринків, що розвиваються

Криза негативно вплинула на інвестиційну активність фондів і на ринках, що розвиваються. У І кварталі 2009-го private equity funds залучили $8–10 млрд, а вклали $5–8 млрд — удвічі менше порівняно з відповідним періодом 2008 року. Наприклад, в Індії в першому кварталі 2009 року фонди прямих інвестицій уклали лише 36 угод на $526 млн порівняно зі 133 угодами на суму на $1,3 млрд за такий самий період 2008-го. Річне падіння обсягів портфельних інвестицій у Китаї становило 50%.

Залучення $144 млрд, на які розраховують понад 370 фондів, які інвестують у ринки, що розвиваються, поки що виглядає нереальною метою. Private equity funds відзначають значне зростання ризиків втрати капіталу, особливо в Росії, Центральній та Східній Європі, а також в Африці. Однак чотири з п’яти фондів все одно готові розширити свою присутність у зростаючих економіках у найближчі п’ять років.

Бразилія — лідер довіри

На перше місце за привабливістю інвестицій цього року інвестори поставили Китай. Друга позиція за Бразилією, якій вдалося випередити Індію, котра розташувалася на третій сходинці рейтингу найбільш сприятливих для інвесторів ринків, що розвиваються. Інтерес до Китаю та Індії залишається досить високим, але Бразилія — безперечний лідер за приходом до країни нових інвесторів. Близько 17% фондів, що вже мають активи в Бразилії, планують збільшити обсяги вкладень у найближчі два роки, ще 11% фондів збираються вперше інвестувати в регіон. Таким чином, латиноамериканська держава може розраховувати у 2009 році на найбільший приплив інвесторів. Фонди гідно оцінили політичну стабільність країни, багаті природні ресурси та збільшення внутрішнього споживання. Уряд грамотно розпорядився золотовалютними резервами ($200 млрд. — Прим. ред.), зумівши впоратися з інфляцією (з початку року ціни зростають не більш ніж на 0,5% щомісяця),  а також не допустивши сильної девальвації: бразильський реал експерти Merrill Lynch називають найстабільнішою валютою Латинської Америки. Звідси — високий інвестиційний рейтинг країни. Крім того, місцеві пенсійні фонди самі інвестують у фонди прямих інвестицій, що додає країні плюсів в очах інвесторів.

«Від Китаю та Індії Бразилію вигідно відрізняє невисока конкуренція серед фондів, що означає нижчий бар’єр входу на ринок. А інфраструктурні, промислові та соціальні програми, які реалізує місцевий уряд, роблять інвестиційний клімат ще привабливішим», — прокоментувала Контрактам бразильський феномен директор із досліджень асоціації EMPEA Дженіфер Чої.

Водночас зацікавленість у країнах СНД (включно з Росією) помітно знизилася. Регіон опустився з погляду привабливості для інвесторів з 6-го (у 2008 році) на 9-те — останнє — місце. 74% інвесторів планують утриматися від вкладень в активи країн СНД, принаймні протягом 2009 року. Більш того, Росія та СНД — єдиний у дослідженні EMPEA регіон, який у найближчі рік-два втратить більше інвесторів, ніж залучить. Премія за ризик тут найвища — 8,4%. Такі самі вимоги фонди висувають лише до країн Африки на південь від Сахари (крім ПАР). Чистий відплив капіталу, скажімо, з Росії в І кварталі 2009 року становив близько $33–34 млрд, а за підсумками року може сягнути $70–80 млрд. Від зміни настроїв інвесторів виграють азіатські країни й Бразилія, куди прямуватимуть кошти, які могла б поглинути Центральна та Східна Європа, а також країни СНД.

Нові плани Зміни в інвестиційній стратегії фондів прямих інвестицій у 2009–2010 роках

Настрої інвесторів щодо Східної Європи почали змінюватися ще торік. Фонди ринків, що розвиваються, залучили за 2008-й в цілому $66,5 млрд — на 12% більше, ніж у 2007 році. При цьому 60% означеної суми сконцентрував  Азіатський регіон, у той час як Центральній і Східній Європі, а також СНД дісталося від цього пирога 8% — лише $5,6 млрд. Для порівняння, у 2007 році інвестори ризикнули на $14,6 млрд — чверть від загального обсягу коштів, залучених private equity funds на ринках, що розвиваються. В жодному іншому регіоні інвестори не зневірилися так сильно. Невеликі відкриті економіки, обтяжені валютними боргами приватного й державного секторів, гірше за інших справляються з дефіцитом ліквідності та падінням попиту на зовнішніх ринках. Світові економісти назвали Східну Європу, а також деякі країни СНД епіцентром фінансової кризи, враховуючи знецінення національних валют за півроку на 10–50%. Фонди, які працюють в Африці, країнах Близького Сходу та Латинської Америки, зуміли в 2008 році утримати частку в загальному обсязі залучених інвестицій.

Україна: фонди хочуть ще дешевше

До України, якій раз на місяць погрожують дефолтом, в інвесторів ще настороженіше ставлення. Країна взяла кредит у МВФ, ще $5 млрд хоче позичити в Росії. Обсяги виробництва у січні–лютому 2009-го впали на 31,6%, а ВВП за підсумками минулого року зріс на 2,1% — це найгірший показник серед країн СНД. Девальвація гривні лише за три місяці 2009 року становила 11%, золотовалютні резерви тануть на очах: у І кварталі 2009 року вони скоротилися на $7,7 млрд (з $31, 5 млрд). На порятунок банківської системи з початку року довелося витратити 34,4 млрд грн. При цьому парламент, президент та уряд загрузли в нескінченній передвиборній кампанії і вже котрий місяць не можуть прийняти антикризову програму. Не дивно, що портфельні інвестори сумніваються в перспективах української економіки. Навіть ті фонди, які працюють в Україні протягом кількох років, не покладаються в оцінці країни тільки на західні ЗМІ і вже непогано знаються на всіх хитросплетеннях економічної та політичної ситуації, не поспішають із інвестиціями. Наприклад, компанія Sigma Bleyzer не планує робити нових покупок до покращення макроекономічної ситуації. Управляюча компанія Horizon Capital хоча й встигла залучити гроші в новий фонд, вкладатиме кошти дуже обережно. Майбутню дохідність інвестицій ніхто не береться прогнозувати.

За оцінками аналітика Dragon Capital Віталія Ваврищука, розміри портфельних інвестицій у 2009-му становитимуть близько 10–15% від обсягів минулого року. У цілому ж Україна може розраховувати на $5 млрд іноземних інвестицій: $2,5– 3 млрд — кошти, спрямовані західними материнськими структурами на рекапіталізацію українських банків-дочок, решта $2–2,5 млрд — угоди зі злиттів і поглинань.

На думку Олексія Ращупкіна, віце-президента інвестиційно- банківського відділу ІК «Тройка Диалог Украина», фонди, які відкрили офіси в Україні та встигли вкласти кошти в українські активи (Sigma Bleyzer, Horizon Capital, ICON, Euroventures), навряд чи відмовляться від подальшого інвестування, оскільки вже пройшли стадію «навчання» й розуміють специфіку країни. Проте вони будуть ретельно підходити до вибору об’єктів для інвестицій і консервативно оцінювати ризики. У середньостроковій перспективі їх зможуть зацікавити компанії, котрі працюють у секторах, що менше постраждали від кризи, наприклад, підприємства, які випускають продукти харчування (переважно нижнього цінового сегмента), та агрофірми. Фонди, які ще на початку минулого року активно відстежували наш ринок (3i, Warburg Pincus, Morgan Stanley), поки що налаштовані стримано. Інтерес до українського ринку зберігся лише в інвесторів, що мають значний запас ліквідності та готові входити в проекти щонайменше на 3–5 років: в Україні вони можуть купувати активи, вартість яких у деяких секторах упала вдесятеро. Але ці фонди зайняли вичікувальну позицію, розраховуючи на подальше зниження цін на бізнес місцевих компаній.

Частка private equity funds у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в Україну невелика і, за оцінками Віталія Ваврищука, не перевищує 5%. Тому країна в цілому може не відчути навіть значного скорочення фінансових вливань із боку закордонних фондів. Проте вихід портфельних інвесторів може мати негативні наслідки. Їхня відмова від інвестицій в Україну означатиме втрату ще одного можливого джерела фінансування для середніх підприємств, у які вкладали private equity funds. Як результат — ще більше сповільнення зростання компаній або галузей економіки.