Кілька років тому у мюнхенському студмістечку з'явився експериментальний футуристичний гуртожиток "O2-Village". Поки вищі інстанції вирішують долю проекту, студенти-випробувачі не поспішають залишати майже рідні будинки.
Жити в гуртожитку, спроектованому всесвітньо відомими архітекторами, платити знижену орендну плату і рано довідатися, що така підвищена увага преси можна, якщо ти простий мюнхенський студент. Шлях до цього лежить через невелику ділянку в мюнхенському студентському містечку Фрайман за назвою "O2-Village".
Життя як у казці
От уже майже чотири роки в мюнхенському студмістечку стоять сім будиночків, які зовні нагадують кубики для велетнів. Немов сім гномів з казки живуть у них сім студентів і, мабуть, не тужать. До речі, житлова площа в кожному з будиночків теж становить сім квадратних метрів. І, звичайно, міститься в ньому теж сім речей: два двоспальні ліжка, кухня, душ, туалет, робочий стіл і місце для прийому п'яти гостей.
"На розробку проекту нас надихнули невеликі приміщення з добре організованим простором, такі як літаки, - говорить один із творців гуртожитку нового типу архітектор Лідія Хаак. - Зрештою, сучасна людина потроху перетворюється в кочівника, а значить нерозумно витрачати гроші на фундамент. Куди розумніше вкласти їх у найсучасніше внутрішнє оздоблення і мобільність житла".
На сусідній гілці з білкою
"Мобільність" означає, що "будинки-кубики" легко можна транспортувати за допомогою звичайного легковика, вантажівки або вертольота і установлювати практично на будь-якій поверхні - навіть на воді!
Але особливо вражає уяву концепція "будинку-дерева": тридцять кубиків закріплені вгорі сталевими опорами, - зі сходами, шахтою ліфта і балконами. Конструкція виглядає так легко і гармонійно, що нагадує житло лісових ельфів з "Володаря Перснів". Відсутність фундаменту дозволяє встановити " будинок-дерево" прямо в лісі, не порушуючи його екосистему. Тобто, жити можна буде практично на сусідній гілці з білкою.
"Найважливішим ресурсом майбутнього є ґрунт, що ми забудовуємо своїми будинками, - упевнена Лідія Хаак. - Але архітектори не можуть і далі експлуатувати цей ресурс. Ми повинні підняти будівлі над землею, звільнити землю і природу від цього навантаження".
Порятунок від папарацці
Все це вже давно не фантастика: в 2005 році, завдяки спонсорській допомозі оператора мобільного зв'язку O2, у Мюнхені були розроблені, побудовані й заселені сім студентських "будинків-кубиків". І хоча вони не плавають на воді й не височіють над кампусом у формі дерева, інтерес преси і громадськості був настільки великий, що мешканці попросили відгородити їх від настирливої уваги журналістів. "Нам же ще й учитися треба", - заявили студенти, що платять за проживання знижену орендну плату 150 євро.
Минуло чотири роки, проект "O2-Village" зібрав чимало міжнародних і національних нагород в галузі інновацій, у самі будиночки що не тиждень - то високі гості. Однак при цьому сім мюнхенських зразків залишилися єдиними заселеними будинками такого типу у світі. Так невже амбіційний проект обернувся "пшиком"?
"Якщо зважати на думку тих, для кого створювався "O2-Village", - тобто, наших студентів, то проект цілком успішний, - говорить прес-секретар мюнхенського товариства сприяння учнів вузів (Studentenwerk) Анці ван Кемпен. - У нас не було жодного випадку, щоб студенти добровільно залишали свій будиночок до закінчення максимального терміну перебування в ньому - одного року. Як правило, вони хочуть залишитися й довше, але в нас і так ціла черга бажаючих".
Холоди не страшні
В успішності проекту переконана і архітектор Лідія Хаак. За її словами, в 2005 році "кубики" були заселені винятково у вигляді експерименту. І перша ж зима піднесла сюрприз: холод досягав мінус 16 градусів. Але всі "кубики" гідно вистояли в морози! Не скаржилися мешканці й на нестачу місця. "У мої студентські роки, - розповідає Лідія Хаак, - студент архітектурного відділення повинен був мати величезний стіл для креслень і книжкову шафу, забиту літературою. Сьогодні все це успішно замінює один ноутбук. Якщо жити в "будинку-кубику" одному, на що він і розрахований, то тісно там точно не буде".
У пуделя більше місця
Дійсно, інноваційна організація житлового простору, - висувається і засувається в кубику практично все, - вкупі з величезними вікнами не дозволяє мешканцеві відчути себе замурованим.
Однак сама ідея життя на сімох квадратних метрах викликає в інтернет-форумах неоднозначну реакцію. "Відповідно до закону про захист тварин, навіть у пуделя життєвий простір повинне бути більшим", - обурюються в інтернеті. "І творців цих комірок вони нагороджують преміями? – Хай живе Німеччина!"
Однак оптимізму додають чутки про те, що деякі мешканці таємничого селища, всупереч всім правилам, беззмінно живуть у своїх кубиках з самого 2005 року. Можна припустити, що обдурити німецьку бюрократію зовсім непросто, і якщо вже мешканці "O2-Village" на це пішли, то гра варта свічок. Не здивуємося, якщо, зрештою, село спорожніє - не в силах розлучитися з улюбленими "кубиками", мешканці розтягають їх затишними куточками. Поки ж заяву на проживання в будиночках може подати будь-який мюнхенський студент, навіть іноземець. Поспішаєте, і, можливо, вам пощастить!
Дмитро Вачедін
