Ресторани-новобранці

Зазвичай вересень у великому місті — це сплеск ділової активності, затори на дорогах, шкільні клопоти, низка весіль і новий сезон у сфері гостинності. Перший осінній вікенд чи не кожний другий заклад столиці ознаменував вечірками, тусовками й презентаціями. Незважаючи на кризу, передвиборні баталії й невтішні прогнози — в ресторанах аншлаг, а нові серйозні гравці все прибувають.

Cafe de Paris

Київ, Андріївський узвіз, 34-В

Дітище Паскаля Жана (колишнього управляючого Premier Palace Hotel)

Cafe de Paris, розташоване на початку Андріївського узвозу (колишній ресторан «Пармезан»), уже довело свою спроможність: вечорами без попереднього резервування вільний столик отримати складно. Головна мета проекту — максимально розкрити можливості чудового туристичного місця. Реалізація — насамперед у меню «а-ля паризьке бістро», де поряд зі складними основними стравами представлені легкі салати (наприклад, традиційний мікс листя салату, зелені й теплого козячого сиру на грінках, які просочені медом), тарти з листкового тіста, легкі вишукані десерти й вина побокально за гуманними цінами. Програма максимум передбачає повноцінний нон-стоп режим роботи.

Не завжди рівне обслуговування компенсується професійною увагою до деталей: тарілки для гарячого підігріті, прибори в міру важкі, масло м’яке, а хліб теплий.

«Старе Запоріжжя»

Київ, вул. Сагайдачного, 27

Претензійний проект відродження легендарного ресторану

У середині дев’яностих звичайне радянське кафе «Запоріжжя» перетворилося на культовий столичний заклад, що разом з «Ельдорадо», «Апполо» і «Сюрпризом» представляло еліту тодішнього ресторанного бізнесу. Це, по-перше. По-друге, автори й виконавці «Старого Запоріжжя» починали свою професійну кар’єру саме тут. Власниця закладу Віталіна Лавриненко (згодом директор Da Vinci і Da Vinci Fish Club) працювала офіціанткою, а Крістіан Матіс («Гаврош», «Світлиця») повернувся на свою вихідну позицію шеф-кухаря.

На початку 2000-х спроба відродити колишню славу «Запоріжжя» з новою концепцією і під новою вивіскою «Касабелла» виявилася провальною. Нинішня спроба номер два, крім хорошого слогана back to the future, зав’язана на дорогій еклектиці. У меню поряд із жаб’ячими лапками по-прованськи, перепелами, фаршированою фуа-гра й філе омара, є тигрові креветки темпура з гуакамоле, борщ і вареники з картоплею і лисичками.

Shastra

Київ, Червонозоряний проспект, 126а

Клон індійського ресторану New Bombay Palace

тих же власників.

«Шастра» (у перекладі «зброя») назвали на честь популярного індійського фільму 1996 року, а почесним гостем у день відкриття був Санджей Датт, зірка Боллівуду й новоспечений політик.

Лейтмотиви інтер’єру — позолота, килими й колекція зброї. Як і в New Bombay Palace, на плазмових екранах Shastra «крутять» індійське кіно, у меню пропонують кілька сотень індійських, індокитайських і вегетаріанських страв. Заклад розрахований насамперед на «своїх» — громадян Індії, що осіли у Києві, а також адептів індійської кухні. І тих, і інших у столиці чимало, на відміну від автентичних індійських закладів, які можна перерахувати на пальцях однієї руки. Підрахуємо. Крім «Бомбея» і новоявленого «Шастра», у переліку «Гімалаї» і «Тадж».

Золотий телець

Харків, вул. Пушкінська, 79б

«Ресторан авторської кухні», у початковому проекті «дитяче кафе». Відкрився 18 серпня

Допитливі харків’яни відразу відправилися у «Телець» і поділилися першими враженнями на www.resto.kharkov.ua:

Інтер’єр: «Стильний, гарні меблі, плитка, світло. Відразу видно витратили чимало, але результат є — вийшло красиво»; «занадто багато столів у залі, ду-у-уже вузькі столи на двох»; «гламурненько».

Музика: «Вечорами грає живий джаз», «дівчині-солістці респект».

Персонал: «Ще не вимуштруваний», «не посміхаються, не пропонують, не розповідають».

Ціни: «Скоріше вищі за середні», «приємно здивували: ми очікували, що витратимо більше грошей».

Кухня: «Ми стільки всього замовили, а їсти з цього всього можна було тільки суп з грибів і чай»; «готують добре. Стейк був смачний і правильно зроблений»; «десерти просто чудові!»; «працюйте хлопці над кухнею».

Вперше в Україні

Модний журнал про їжу — уже в продажу

У серпні вийшов пілот, а у вересні перший повноцінний номер нового журналу про життя в задоволення. Щомісячний Gourmand — свіжий проект від видавців чоловічого глянцю Max — за концепцією найближчий до московського аналога «Афиша. Еда» за редакцією Олексія Зиміна.

У контенті українського «Гурмана» — інтерв’ю з відомими людьми про їхні гастрономічні уподобання, кулінарні подорожі, розгорнуті презентації продуктів і напоїв, ресторанна критика. Fashion-фотосесія, де елітні продукти харчування сусідять із коштовностями й іншими артефактами-luxury, додається. Своїми читачами видавці Gourmand бачать активних і заможних людей, які поважають бренди й готові витрачатися на гастрономічні радощі.

Меню для незрячих людей представили у Львові

Рік тому гільдія рестораторів Львова вирішила поступово, на добровільній основі вводити в закладах гільдії меню, написане шрифтом Брайля. Останнім часом Львів активно розвиває індустрію туризму; місто має бути готовим до того, що його відвідуватимуть гості з вадами зору. Поки що єдина в Україні друкарня, де можуть виготовити такі меню, знаходиться в Харкові, друк і папір для них дуже дорогі (вартість п’яти екземплярів — 2 тис. грн.). Першим рестораном, де з’явилося меню для незрячих, став львівський «Кентавр». Надалі передбачається заснувати спеціальну друкарню зі шрифтом Брайля у Львові, щоб залучати до ручного виробництва незрячих.