Говорити про будівництво підземних стоянок у Львові почали кілька років тому. Проте жодного паркінгу досі навіть не почали будувати. Зрушити справу з мертвого місця може Євро-2012. Щоденно на вулиці Львова виїжджає близько 140 тис. одиниць транспорту. Більшість транспортних потоків концентруються у центральній частині міста, де розташовано основні точки притягання – адміністративні будівлі, офіси, об’єкти туризму. Зростає кількість туристів, що прагнуть побувати у Львові, а відповідно збільшується й кількість туристичних автобусів. Все це спричиняє затори на дорогах міста.
Проблема транспортних корків на дорогах є атрибутом практично всіх європейських міст. Але на Заході за розв’язання цієї проблему почали значно раніше. В західноєвропейських містах вже встигли набудувати транспортних розв’язок, тунельних проїздів, автобанів тощо. У Львові ж досі не завершено створення так званого малого транспортного кільця, яке б пролягло вулицями Словацького–Франка–Підвальною–Городоцькою–Менцинського. У нас досі відсутні автошляхи, які би дозволяли доїхати з одного кінця міста в інший, оминаючи історичну частину Львова. Начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко вказує, зокрема, на нереалізованість проекту будівництва транспортного тунелю під Високим замком, що дозволило би скеровувати рух машин одразу з Личаківської на вул. Б. Хмельницького. Зараз для цього треба проїхати через Підвальну.
Водночас транспортну проблему Львова значно ускладнює те, що водії за браком автомобільних стоянок змушені паркуватися на узбіччях і так вузьких вулиць в центральній частині міста. Через це пропускна спроможність, скажімо, вул. Коперніка використовується лише на 40%.
Вирішити питання корків частково можна, «сховавши» автомобілі у наземні багатоповерхові та підземні паркінги. Говорити про будівництво таких стоянок у Львові почали кілька років тому. Проте жодного паркінгу досі навіть не почали будувати. Зрушити справу з мертвої точки може Євро-2012.
У Департаменті містобудування Львівської міської ради ZAXID.NET розповіли, що до Чемпіонату розроблено схему земельних ділянок для проектування паркінгів. На схемі визначили 37 ділянок для майбутніх наземних та підземних паркінгів. Частина земельних ділянок розташована у центральній частині міста. Тут паркінги заплановано будувати на вул. Куліша, 6а (готель «Львів»), Городоцькій, 21-23, Університетській (пам’ятник І. Франку), вул. Гоголя, 2 (залізнична лікарня), Тихій (Палац Потоцьких), на вул. Вітовського (навпроти парку ім. Б. Хмельницького), вул. Дорошенка (за Головною поштою), вул. Ярослава Мудрого, на Городоцькій, 65 (біля привокзального комплексу), на Батуринській, на Стрийській (Стрийській ринок), розі вулиць Стефаника-Коперніка, на вул. Вороного («Ексімбанк»), а також на площах Петрушевича, Князя Осмомисла і Св. Теодора. Кожна із цих стоянок у середньому розрахована на 300 місць. В межу так званої зони ЮНЕСКО потрапили три ділянки: на Вічевій (Вернісаж), на перетині вулиць Кривоноса і Замкової та на самій вул. Замковій. Щодо будівництва паркінгів у зоні охорони всесвітньої спадщини, то, за словами директора департаменту містобудування Львівської міської ради Андрія Павліва, заборони на ведення таких робіт немає, а підземні стоянки збудовано у більшості міст, де є охоронної зони ЮНЕСКО.
Втім, у центральній частині Львова, у межах пам’яткоохоронних зон, діє заборона з будівництва наземних паркінгів. «Так, передбачалося, що на вул. Вороного буде наземно-підземний паркінг. Через заборону проект змінено, там буде невелика дворівнева підземна стоянка», - говорить Лілія Онищенко. Втім, за її застереженням, вимогу щодо заборони будівництва наземних паркінгів в зоні історичного ареалу може бути порушено через те, що пам’яткоохоронні зони у Львові ще остаточно не визначено. Має пані Онищенко й інші застереження щодо будівництва підземних сховищ для машин – це гідрогеологічні умови в центральній частині міста: «Я є прихильником будівництва паркінгів у Львові. Розвантаження вулиць від транспорту надзвичайно важливе для Львова, оскільки архітектурні пам’ятки зазнають нищівної руйнації внаслідок викидів транспорту. Будівництво паркінгів у зоні малого транспортного кільця, як на мене – вихід із ситуації. Але до всього слід підходити без поспіху. Перед тим, як будувати будь-який паркінг, треба вивчати гідрогеологічні умови ділянки. В центральній частині міста протікає Полтва».
Член комісії з організації та проведення конкурсів на найкращий інвестиційний проект з права будівництва підземних паркінгів та визначення забудовників, депутат Львівської міської ради Віра Лясковська також говорить про те, що вона є прихильницею будівництва паркінгів у Львові: «Але це мають робити професіонали. Ми вже мали гіркий досвід будівництва підземного трамваю, внаслідок чого зазнав часткової руйнації Палац Потоцьких. Держава витратила 16 мільйонів карбованців на реставрацію. Тепер те саме може нас чекати і під час будівництва підземних паркінгів. Конкурсна комісія визначила, що паркінг на площі Петрушевича будуватиме ТОВ «ІЛ Лев», на вул. Вітовського – ТОВ «ІЛВест» (ці два паркінги планують збудувати до Євро-2012). Ці компанії зареєстровані у Львові, перевірено їхній фінансовий стан. Вони мали досвід будівництва закордоном. Проте засідання конкурсної комісії із визначення забудовника паркінгу на вул. Стефаника-Коперника, можна назвати цирком». На думку В. Лясковської, згадана ділянка під паркінг є надзвичайно складною і ризикованою. Якщо там почати будівництво, то можна пошкодити чи навіть зруйнувати навколишні споруди – Львівську галерею мистецтв, Палац Потоцьких, бібліотеку Стефаника, Цитадель. Складності будівництво на цій ділянці додає і те, що на відстані близько 100 метрів є шахта, яку було зроблено під будівництво підземного трамваю: «І хто там хоче вести будівництво: ТОВ «Річ-девелопмент» - це маклери, а не серйозна компанія, представництво не то російської, не то київської фірми. Вони не мають обігових коштів і жодного досвіду. До будівництва вони залучають зовнішню фірму, найбільшим досягненням якої є зведення якихось будинків у Винниках. Звичайно ми є противниками того, аби вони вели будівництво, бо ця компанія бере позику на реалізацію проекту в американської компанії, яка діє в офшорній зоні. Це намагання легалізувати 9 млн євро. Такою є вартість проекту. Більше того, вони на останньому засіданні комісії представили проект, де йдеться не лише про стоянку, а й про розважально-мистецький центр на п’ять поверхів».
Іншої думки щодо залучення до будівництва паркінгу на вул. Стефаника-Коперніка є А.Павлів. Він вважає, що на цьому етапі не треба відлякувати інвестора, адже існує не так багато охочих вкладати в будівництво паркінгів у Львові, попри попередні оптимістичні прогнози. Директор департаменту пропонує таки надати право проектування паркінгу на цій ділянці ТОВ «Річ-девелопмент». «Зараз такого поняття, як гідрогеологічні умови не існує. Все питання у коштах. Паркінги споруджують за найскладніших умов, під найвизначнішими будівлями. Є паркінги під собором святого Стефана у столиці Австрії, також нічого не завадило будівництву підземної стоянки і під Віденською оперою. Паркінги збудовані так вміло, що перехожі навіть до кінця не розуміють, де є заїзд», - наголосив А.Павлів. На його думку, основна причина того, що на вулицях Львова досі не споруджено жодного паркінгу – громадська думка, яка не хоче брати до уваги сучасні досягнення науки. Посадовець зазначає, що саме ця негативна налаштованість громадськості відлякує інвесторів. «Коли відбувалися громадські слухання з будівництва торгово-офісного центру на вул. Дорошенка, 2, думка громадськості була такою радикальною, що інвестори проекту відмовилися від ідеї будівництва підземного паркінгу», - зазначає керівник департаменту.
Іншої думки щодо цього дотримується Лілія Онищенко, вона вважає, що інвестори відмовилися від ідеї будівництва підземної стоянки лише через те, що вона значно здорожчувала вартість проекту. Водночас пані Онищенко переконана, що всі забудовники готелів, офісних споруд, торгівельних центрів у центральній частині міста, мають будувати підземні паркінги, і такий підхід до будівництва у центральній частині міста має бути затверджений відповідною постановою міської ради.
Застереження щодо будівництва паркінгів висловив секретар Львівської міської ради Володимир Квурт. Він зауважив, що, оскільки ведення такого будівництва є високовартісним, то може виникнути ситуація, коли на ділянках призначених під паркінги переможці конкурсів зводитимуть швидкоокупні проекти. Зважаючи на те, що на найбільш спірну ділянку під паркінги на вул. Стефаника-Коперника було представлено проект, який передбачав і наземні споруди – п’ятиповерхову будівлю, то такий розвиток подій цілком імовірний. «Треба затверджувати містобудівні вимоги до проекту та прораховувати економічну доцільність від їхньої реалізації і попит на послуги (за підрахунками експертів, окупність проектів з будівництва підземних паркінгів на площі Петрушевича та вул. Вітовського становить 10 років – ред.), щоб не виникало питань щодо зімни їхнього функціонального призначення», – додав В. Квурт.
Попри дискусії навколо цього питання, жоден із наших коментаторів не висловився проти ідеї будівництва у Львові підземних паркінгів. Єдине, на чому треба акцентувати увагу, – хто і за яким проектом будуватиме ці об’єкти. Потрібно точно визначити, скільки місту потрібно таких стоянок. Треба також зважити на те, що транспортні потоки в напрямі історичного центру можуть змінитися, якщо таки в життя буде втілено ідею перенесення адміністративних споруд у мікрорайон, що планують збудувати навколо майбутнього стадіону на вул. Стрийській. Дослідження щодо цього, за словами А. Павліва, ще не було проведено.
zaxid.net
