Визначення критичних точок контролю

Критична контрольна точка (ККТ) – стадія виробництва продукції, на якій можливе здійснення контролю і яка має вирішальне значення для попередження або видалення небезпечного фактору або зменшення його до допустимого рівня.

Визначення критичних точок контролю включає оцінку вірогідності, потрапляння чи розповсюдження небезпечного агенту з точки зору санітарних і фітосанітарних заходів, що можуть бути застосовані, а також оцінку пов’язаних з цим біологічних і економічних наслідків, або оцінку можливостей виникнення негативного впливу на здоров’я людини чи тварини в результаті присутності добавок, небезпечних контамінантів хімічних чи біологічних.

GМР — це:

— мінімальні санітарні та виробничі вимоги необхідні для виробництва безпечної продукції;

— державні вимоги для GМР описані в SОРs.

— GМР повинне прописувати санітарні вимоги до: персоналу;

— приміщень та обладнання; продукції; виробничих процесів.

— GМР конкретизує SОРs вимоги до власного підприємства.

Розробники GМР вносять практичні рішення в цей документ стосовно виконання державних санітарних нормативів.

Нею може бути сировина, місцевість, територія, технологічна операція, процес, рецептура продукту. Якщо в певній точці технологічної лінії є висока вірогідність виникнення потенційної небезпеки, то така точка вважається критичною. Визначення ККТ складається з наступних елементів:

— виявлення небезпечних факторів, оцінка їх ступеня небезпечності та вірогідності виникнення;

— визначення критичних контрольних точок необхідних для контролю за виявленими небезпечними факторами;

— визначення критичних меж в конкретній критичній контрольній точці;

— створення і впровадження системи моніторингу;

— усунення недоліків при перевищенні критичних меж;

— перевірка системи і проведення обліку.